ХАРЧЕНКО Петро Андрійович
(народився 25 червня 1939 року)
Живу, щоб Україну боронить,
Вона ж, як квітка білої лілеї.
Лише за честь-присутність, коло неї,
На світі варто, навіть з болем, жить.
П. Харченко
ПАТРІОТ. МИСЛИТЕЛЬ. ЛЮДИНА
…Вся діяльність Петра Харченка вимірюється любов’ю до України.
Карпенко В.О., професор, заслужений журналіст України
(Homo–Trinitas, Київ, «Фенікс», 2009, стор. 26)
…Дотепер нам здавалося, що тілесна людина представлена дискретним* індивідом чоловічої або жіночої статі. І от відчуваєш трепет свого серця, коли дізнаєшся про існування онтологічної* безстатевої тілесності людини – Трьох в одній Особі. Це епохальне відкриття українського вченого і мислителя П.А. Харченка докорінно революціонізує всю систему нинішнього світорозуміння та світовідношення.
…Відкриття П.А. Харченка кардинально оновлює ідейний фонд науки і заслуговує, щоб бути висунутим на здобуття Нобелівської премії.
В.В. Поліщук, доктор біологічних наук,
Завідуючий лабораторією біогеографії Інституту зоології
АН України (Homo-Trinitas. Київ. «Фенікс», 2009, стор. 54)
…Українець Петро Харченко – справді видатний мислитель нашої епохи, світогляд якого започатковує раціоналістичний ренесанс в ХХI столітті. Історія пізнання знатиме Петра Харченка як визволителя Людини з фікції дискретного статусу. Образ Людини як атома кане в забуття… Знешкодиться атомістичний стиль мислення, …зникне ідеологія зла, конфліктність. Подальша історія людства позбудеться ворожнечі, дворушності, агресивного бінарного* мислення…
В.О. Карпенко, доктор суспільно-економічних наук
Українського Вільного Університету (ФРН),
професор, заслужений журналіст України
(Homo-Trinitas. Київ. «Фенікс», 2009, стор. 26)
*1. Дискретним – переривчастим, роздільним
*2. Онтологія – учення про першооснову буття та її висхідні принципи існування
*3. Бінарного – двоїстого
*4. Йдеться про книгу П. Харченка «Предисловие к постистории».
Надо сказать, что общественная потребность в книге* Петра Харченко назревала тысячелетиями. Становилось очевидным, что объективанистическая философия и наука не в состоянии познать сущность Человека, определить его перспективу. Для этого нужен был методологический прорыв в подходе к мировосприятию, нужна была радикальная ревизия существующего знания. Должен был появиться постсовременный ум, мыслитель-гигант «не от мира сего», а от «мира иного» – необъективированного.
И пришествие такого пророка вневременного общечеловеческого масштаба состоялось.
Харченко – исследователь независимый от господствующих догматических матриц в гносеологии. Уже его ранние книги «Антиномия индивида и триединства» и «Тригнозис» оповестили, что в вопросе онтологии Человека нельзя оставаться в рамках концептуальных представлений ХХ века.
Иван Шуляк, Президент Украинской академии
оригинальных идей. (П. Харченко. «Тригнозис».
Киев. «Феникс», 2015, стр. 7.)
Багатогранність таланту Петра Андрійовича Харченка очевидна. Він – основоположник біоонтології та багатьох інших напрямків знань, автор багатьох наукових праць з проблем медицини, біохімії, генетики, математики, фізики, мовознавства, біології, соціології, філософії, релігії, мистецтвознавства тощо.
… Беручи до уваги науковий внесок Петра Харченка в біологію, я ставлю його ім’я поруч з такими авторитетними натуралістами, як Дарвін, Кон, Кюв’є, Ламарк, Лінней, котрі причетні до відкриття загальних законів органічного світу.
С.В. Болотенюк, академік УАОІ
Trinitas, Київ. «Фенікс», 2009, стор. 58-59)
П.Харченко умеет органически соединять лирическое и философское начало, показывая высокую эрудицию и мастерство поэтического слова.
Олесь Лупій, з рекомендації до Національної
Спілки письменників України.
Петро Харченко серцем і натхненням виростив суцвеття власної пісенної гармонії…
Кожна з пісень митця має своє обличчя, емоційну насиченість, народну інтонацію, а різноманіття форм строфи сприяло створенню оригінальної музики. Адже літературний текст – першооснова пісні, яка визначає і художньо-музичну її вартість. Композиція, сюжет, словесні образи, музика – єдине ціле в піснях Петра Харченка… Багато пісень Петра Харченка увійшло до золотого пісенного фонду, завдяки таким талановитим виконавцям, як Костянтин Огнєвой, Алла Кудлай, знамените тріо бандуристок у складі Антоніни Мамченко, Світлани Петрової, Алли Шутько.
На його вірші створили музику Олександр Білаш, Володимир Верменич, Віталій Кирейко, Володимир Конощенко, Олександр Яворик…
Збірка пісень «Тройзілля» збагачує культуру нашого народу.
А.Т. Авдієвський, лауреат Державної премії
ім.Т.Г. Шевченка, Народний артист України,
професор, академік, Герой України (Homo-Trinitas, Київ, «Фенікс», 2009)
Як людині Петру Харченку притаманна порядність, добродушність, благочинність. Знаю його дружбу з поетом Миколою Удовиченком та письменником Олесем Бердником. Не раз Петро прихищав їх у своєму помешканні, допомагав чим міг. Коли КДБ УРСР влаштувало Олесю Берднику безробіття з метою запроторити в тюрму за «дармоїдство», Петро Андрійович взяв його до себе на роботу в Опорний пункт тепличного бджільництва Української дослідної станції бджільництва, допоміг його дочці Мирославі також працевлаштуватися. Коли українського поета Миколу Удовиченка відправили на заслання, Петро Андрійович направив на ім’я Першого секретаря КПУ В. Щербицького літературний портрет поета та організував для нього «подарунки» для дострокового тюремного звільнення.
В.О. Карпенко, доктор суспільно-економічних наук
Українського Вільного Університету (ФРН), професор,
заслужений журналіст України (Homo – Trinitas, стор. 26)
ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ МИСЛИТЕЛЯ
Життя – це вічний пошук.
Щось кличе за обрії –
І ти ідеш, ідеш…
Петро Харченко.
25 червня 1939 року в мальовничому селі Хмелів Роменського району, що на Сумщині, у родині Андрія Васильовича та Галини Іванівни Харченків народився хлопчик. Батьки, ніби знаючи наперед долю сина, нарекли його Петром, що в перекладі з грецької означає «камінь», «скеля», «кам`яна брила». Бо саме таким виросте їхній син. Характер матиме твердий, як камінь. Задуми його будуть непорушними, ніби скеля, а переконання непохитними. Не тільки батьки, а й уся Україна тоді ще не знатимуть, що на світ з`явилась людина, відкриття якої змінять світогляд. Життя в багатодітній родині (дітей у родині було семеро) навчило не боятися труднощів. З перших днів навчання у школі, вчителі вгледіли неабиякі здібності хлопця. Він досконало вивчав біологію, математику, фізику, хімію. Цікавився мовознавством, філософією та медициною. Не цурався важкої праці, бо мав сильний козацький дух. Гостро відчував людські страждання. Багато часу проводив на природі, бо був здатен бачити її. Мав пізнати поєднання двох справ – поезії і постнауки, які давали наснагу жити.
Оригінальний вчений, який своїми поглядами та ідеями випереджає час і оточення. Він є великим подвижником духу. Петро Андрійович заснував та очолював міжнародний конвент тринітарних знань, є засновником Української академії оригінальних ідей, президентом якої був певний час. Написав біля двох сотень наукових публікацій, винайшов тригнозисну логіку самопізнання, відкрив Необ`єктивовану людину, та найголовніші його мандри – в пізнання світової загадки догмату Святої Трійці. Філософ третього тисячоліття розкрив онтологічний механізм виникнення біологічних видів, пізнав онтологію походження граматичних категорій ( числа, роду, займенника), а також математичної одиниці і суб`єкта, розгадав таїну шизофренії, відкрив егосистему «ТриЕго», передбачив існування нейтральної енергії і триполярності магнетизму, з’ясував методологічну роль троїстості народної культури українців, розробив концептуальний підхід до створення технології переінакшення «его» індивіда полярності, запропонував ряд новаторських технологій у зоотехнії тощо. Та, маючи романтичну натуру, Петро Андрійович захоплюється не лише наукою, а й поезією. Він є автором поетичних збірок: «Триєдине», «Тришлях», збірник пісень «Тройзілля». Як публіцист він є автором книги «Дзеркало для Леоніда Кравчука». Народна та емоційна насиченість відчувається в його віршах. Біля сотні віршів П.А. Харченка ожили в піснях, що хвилюють задушевністю, ліричністю, щирістю. На слова поета писали музику Олександр Білаш, Володимир Верменич, Віталій Кирейко, Володимир Конощенко, Василь Манько, Людмила Левітова, Петро Петров-Омельчук, Володимир Імлевський, Юрій Щуровський та інші. Багато пісень автора увійшло до золотого пісенного фонду. Його пісні виконували Віолетта Вотріна, Алла Кудлай, Костянтин Огнєвой, Тарас Конощенко, Фемій Мустафаєв, тріо «Либідь», тріо Українського радіо та інші. На даний час Петро Андрійович Харченко – член Національної спілки письменників України, лауреат тринадцятого Всеукраїнського фестивалю сучасної естрадної пісні, доктор філософії і кандидат біологічних наук, академік Української академії оригінальних ідей, почесний доктор філософії американського штату Флорида та доктор філософії Християнського університету економічних і гуманітарних знань. Він – автор численних світоглядних праць, включно з такими книгами-монографіями, як «Антиномия индивида», «Від індивіда до Боголюдини», «Тригнозис», «Тризуб – символ світогляду українців», «Триего», «Друге пришестя», «Необ`єктивована людина», «Предисловие к постистории», «Тригнозис – путь к мироспасению». Нині Петро Андрійович завершив роботу над великою книгою «Откровение троичности», яку ряд установ планують висунути на Нобелівську премію миру. Ним не можна не захоплюватися як людиною, як вченим. Головна риса характеру Петра Андрійовича – врівноваженість . Його спокій і тепло передаються іншим. Маючи двох доньок – Тетяну і Трояну, віддає їм свої знання і душу. Доглянута садиба говорить про дбайливі руки та смак господаря. Його наукова і поетична спадщина викликає гордість за те, що він є нашим сучасником. Рядки, написані ним, говорять самі за себе: «Живу і жив зі шрамами лиця. Хіба його не треба катувати, щоб іншим знов і знов себе почати, змінити все в душі до корінця?…»
Любов МОСКАЛЕНКО, завідувач Хмелівської сільської бібліотеки