Тепле бабине літо
і холодна війна…
Там, де люди привітні –
несумісна вона.
.
Ворог – хижий придурок
нищить землю мою,
люд шукає притулок
у чужому краю.
.
Покидають Вкраїну
і домівки свої,
де у літню годину
у гаях солов’ї
ніжну пісню співали…
Зміни стали різкі:
нині всюди обвали,
страх і сльози людські.
.
Горе, смерті й жахіття
«руцькій мір» нам приніс.
Ми його – за лахміття
й у вогня́ний заміс!
.
Згине вража завіса,
де наш воїн стоїть.
Солов’їная пісня
по весні задзвенить.
.
… Тепле бабине літо
і холодна війна…
І душа не зігріта,
бо без тебе вона…
