Ромну вже 1100 років.

Ромни – чарівне місто Посулля

РОМНИ – одне з найдревніших міст України, розташоване на південному заході Сумської області та 100 км від Сум на високому плато та омивається з трьох боків водами тихоплинної Сули та Великого Ромену.
Площа міста 2868 тис. кв. м, населення на 01.01.10р. налічує 44 900 жителів.
Здавна цю місцевість облюбували люди. Перші сліди їх діяльності відносяться до пізнього палеоліту за 30-15 тис. р. до н. е. В 8-10 ст. тут існувало сіверянське поселення «Монастирище», з якого 1100р. тому виросло місто – фортеця Посульскої оборонної лінії, що впродовж віків захищало південно-східні кордони Київської Русі.
За легендою назва міста походить від квітки ромашки, або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом вкривала родючі чорноземи Посулля. Місто під назвою «Ромен» вперше згадується у Лаврентіївському літописі під 1096р., де розповідається про боротьбу київського князя Володимира Мономаха з половцями.
Не одне сторіччя боронив Ромен Київську Русь… Та, бувало, його стіни не витримували натиску кочівників.
Десь у 1185р. хан Кончак, після перемоги над князем Ігорем, захопив всі фортеці Посульської лінії, а в 1239р. полчища Батия повністю зруйнували місто. Але, попри всі негаразди і лихоліття, вистояв і зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців у боротьбі за незалежність України в 17-18 ст.. У Визвольну війну 1648-1654 рр. роменці одними з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України, до Переяслава.
Саме в Ромнах взимку 1707 року знаходилась ставка війська гетьмана України І. Мазепи і шведського короля Карла 12 під час російсько-шведської війни, в ході якої вирішувалась доля незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська міська ратуша ще з давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест, що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стояти на смерть», «до хреста».
Хоч Ромен мав статус сотенного міста, але фактично з 1714р. став адміністративно-політичним центром Лубенського полку. Вигідне географічне розташування на перехресті важливих міжнародних торгових шляхів сприяють розквіту міста в 18-19 ст. як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина ІІ засновує в Ромні головну тютюнову контору.
До середини 19 ст. в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з’їжджалося в окремі роки до 120 тис. чол., а товарообіг сягав 10 млн. крб.. Іллінський ярмарок за своїм значенням у Російській імперії поступався тільки Нижегородському.
Іллінський ярмарок відігравав величезну роль у розвитку торгівлі в Україні, сприяв торгово-економічним зв’язкам Лівобережної України з Росією, Білорусією, Кримом, багатьма країнами Сходу, Європи. Не- випадково тоді ж у Ромнах були проведені дві Всеросійські сільськогосподарські і кустарні виставки. Ярмарок, як потужний чинник економічного і культурного розвитку, справив великий вплив на всі сфери життя Ромен і Роменського краю, сприяв розвитку будівництва в ньому, зростанню промислового виробництва, розвитку багатьох культурних традицій Роменщини.
Поряд із багатьма промисловими і сільськогосподарськими товарами на ярмарку продавалися видання багатьох українських, російських і західноєвропейських друкарень. На час проведення ярмарків до Ромен приїздили багато театральних труп із столиць Російської імперії, з Полтави, Харкова та багатьох інших міст. З Іллінським ярмарком пов’язане перебування в нашому краї видатних акторів Михайла Щепкіна, Карпа Соленика, великого російського композитора Михайла Глінки, художника Льва Жемчужникова, українського кобзаря Остапа Вересая, українського історика Олександра Лазаревського, збирача старожитностей Василя Горленка тощо.
1845 року в Ромні, на знаменитому торжищі побував Тарас Шевченко. Ці відвідини настільки вразили поета, що він згадав про них навіть через дванадцять років і записав до свого щоденника свої яскраві враження…
До міста в 1874р. прокладається Лібаво-Роменська залізниця, яка з’єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. В Ромнах засновується один із перших в Україні механічний завод, починають працювати тютюнові фабрики…
Нечуваних страждань було завдано роменцям у роки революційних потрясінь на початку 20 століття, Першої світової, громадянської, Великої Вітчизняної війн. Після дворічної фашистської окупації Ромен було звільнено 16 вересня 1943 року воїнами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій.
Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 із них стали Героями Радянського Союзу, серед них легендарний розвідник К. Гнідаш, командир полку Г. Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. У роменському небі в 1941р. вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К. Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя тільки через 20 років. Указом Президента України в 2006 р. звання Героя України також посмертно присвоєно легендарній київській підпільниці років Великої Вітчизняної війни Т. Маркус , що народилася в Ромнах на берегах Сули.
Ромен, як повітовий центр у різні роки входив до складу Чернігівського намісництва, до Малоросійської, пізніше Полтавської губерній. В 1923-1931 рр. Ромен – центр округу, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року – новоутвореної Сумської області. З 1962 року Ромен – місто обласного підпорядкування, до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.
Ромен зберіг славу культурно-мистецького і духовного центру Посулля. Саме тут 200 років тому відкривається одне з перших на Україні повітових училищ. До революції в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія. Впродовж 19 та на початку 20 століття місто мало три драматичні театри, капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, громадську бібліотеку.
В колишньому приміщенні міського банку, збудованому в середині 19 століття, нині розміщений Роменський краєзнавчий музей, один із найперших і найцікавіших музеїв Сумщини, один із важливих культурно – освітніх і наукових установ краю, провідний центр патріотичного і естетичного виховання молоді. Фонди музею нараховують понад 38 тис. різноманітних експонатів, а його наукова бібліотека має більше 13 тис. примірників різноманітних друкованих видань. Значне місце в експозиції музею займають археологічні старожитності, експонати козацької доби, періоду першої та другої світової війн, мистецькі скарби. Серед найцікавіших експонатів згадаємо «Євангеліє» Петра Калнишевського, торбан Тараса Шевченка, картину «Роменська мадонна» видатного українського художника 18 століття Григорія Стеценка тощо.
В Ромнах діють 13 загальноосвітніх шкіл, три вищі навчальні заклади 1-2 рівнів акредитації, міжшкільний навчальний виробничий комбінат, дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій, три спортивні школи, спортивний комплекс «Електрон». До послуг роменців та гостей міста центр культури і дозвілля, міський парк культури і відпочинку, працює розгалужена бібліотечна мережа, туристична фірма «Ромни-Тур-Скіфія» та інші туроператори.
Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам’ятники. Серед них перший у світі монументальний пам’ятник Тарасові Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором і кінорежисером Іваном Кавалерідзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщині в 1843 та 1845 році, монумент матері-героїні Олександрі Деревській, яка всиновила і виховала 48 дітей-сиріт різних національностей, пам’ятники останньому кошовому Запорізької Січі Петру Калнишевському та легендарному командарму часів громадянської війни Іванові Федьку.
Від Ромен минулих віків збереглись визначні архітектурні ансамблі: Святодухівський собор, міська дума, реальне та духовне училище, земська лікарня, археологічні пам’ятки.
Роменщина – батьківщина визначних діячів театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка,
І. Воликівської, С. Шкурата, Л. Сокіл, Є. Хуторної, засновника Московського камерного театру О. Таїрова, авторів славетного «Запорізького маршу Євгена Адамцевича та Мусія Олексієнка, скульптора, кінорежисера і драматурга
І. Кавалерідзе.
Слава роменських художників 18 ст. Г. Стеценка, Золотаря, Ф. Скидана в 19-20 ст. продовжили відомі митці М. Бут, Є. Мінюра, Я. Отришко, В. Коровчинський та інші. Сьогодні в Ромнах мешкають три члени Національної спілки художників України, діють дитячі художні студії, вже 12 років проводиться визнаний у регіоні літературно-мистецький конкурс «Юні таланти Роменщини». Наукового олімпу досягла слава роменських вчених – академіків А. Йоффе, С.П. Тимошенка, медиків І. Савченка, В.Чаговця, О. Скоромця, М. Губергріца, хіміків В. Коршака, І.Скрипаля, правників П. Редькіна та Максимейка, мовознавця О. Потебні, відомого музикознавця К. Квітки та інших.
Ромен – батьківщина відомих письменників, зокрема
Б. Антоненка-Давидовича, Г. Майфета, Є. Лучинецького, Л. Платова, Леоніда Полтави, Д. Камілевської, О. Губаря, Людмили Ромен (Шевченко),
В. Карпенка. В ньому впродовж років жили і творили поет-байкар Павло
Ключина, прозаїк М. Бажанов. Продовжуються багатовікові літературні традиції і в наш час. Тільки за останні роки місцеві літератори видали багато цікавих книг, що не пройшли повз увагу читачів.
Музичні традиції Роменської мандрівної робітничо-селянської капели ім. Леонтовича продовжує Роменський заслужений народний хор, народний оркестр народних інструментів, народний хореографічний ансамбль «Перлина» міського центру культури і дозвілля.
Сьогодні Ромен – один із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання, облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м’ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття і гардиннотюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за ії межами. Серед найбільш відомих підприємств ТОВ «Роменський завод продтоварів», ВАТ «Пивзавод», ДП «Роменський КХП», ВАТ «Геотехніка», ПП «Будрезерв», ТОВ «Техно-Маш-Сервіс», завод «Буддеталь», ПП «Спецкомплект», ТОВ «Таланпром», ДП «Талан-спецодяг», ТОВ «ГТФ ЛТД», ВАТ «Тракторозапчастина».
Роменська земля має одні з найродючіших у світі чорноземи, а з ії надр надходить 20% загальнодержавного видобутку нафти. Саме тут в околицях Ромен, на горі Золотусі в 1937 р. було вперше добуто нафту в Радянській Україні.
Місто має розгалужену транспортно-комунікаційну систему. Залізниця зв’язує місто з Дніпропетровськом, Сімферополем, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, через Ромен пролягають автошляхи від Курська, Сум до Полтави, Києва.
Чарують око і ваблять барвистою веселкою міські бульвари та затишні алеї в міському парку, оголошеному нещодавно пам’яткою природи. А на околицях міста розкинулись ще дві пам’ятки садово-паркового мистецтва – «Пивний ліс» та «Огнівщина».
Вічно молоде, тисячолітнє, квітуче і привітне місто над Сулою завжди радо зустрічає гостей.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *