Памяти художника Н. Самохина (к 70-летию со дня рождения) Когда уходят из жизни люди, оставляя этот прекрасный мир, – это всегда прискорбно и больно от безысходности

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Памяти художника Н. Самохина (к 70-летию со дня рождения) Когда уходят из жизни люди, оставляя этот прекрасный мир, – это всегда прискорбно и больно от безысходности
РОМНИ – одне з найдревніших міст України, розташоване на південному заході Сумської області та 100 км від Сум на високому плато та омивається з трьох
У квітні цього року група членів редколегії – В.О. Плашкіна, В.І. Яковлєва на чолі з головним редактором Віктором Клейніхом, а також із участю кореспондента газети
Початок торгівлі в м. Ромен та виникнення базарів і ярмарків виходить із найвіддаленішої старовини. У першій половині 17 століття, будучи порубіжним містом між московськими та
Про зародження торгівлі в Ромні не знайдено ні літописних, ні архівних даних. Причини і форми розвитку торговельних відносин подібні між містами. Тому етапи розвитку Іллінського
Ромни належать до групи найважливіших історичних міст України, заснованих в давньоруський період. Тут збереглося городище Монастирище, що дало назву цілій археологічній культурі (Роменська культура). Протягом
О, как же мало осталось их у нас, Болезни, старость подкосили их. Седьмой десяток лет пошел, как пробил час Конца времен кровавых и лихих. Вы
Снег пахнет яблоками спелыми. Коврами он разлегся белыми. Снежинки-звездочки искрятся, На ветки инеем садятся. Сугробы толстые, пушистые, Словно бинты стерильно чистые, Накрыли землю всю периной
Шумят, бурлят, бегут ручьи И перезвоном делятся с тобой. И солнца нежные лучи Нас наполняют добротой. И залежалый прошлогодний снег Под жадными лучами быстро тает,
Вот и наступило лето красное – Время года самое прекрасное. У ребят закончилась школьная страда, А у взрослых отпусков пришла пора. Речка оплелась зеленой ряской,
Ковры узорные нам расстелила осень, И в ритме вальса тихо кружит листопад. Все реже солнце прогревает неба просинь, И под ногами листья падшие шуршат. Ковер
К семидесятилетию со дня рождения Высоцкого. «Но я еще приду по ваши души» На натянутых нервах, Рвясь из всех сухожилий, Шел повсюду ты первый, Словно