Ромен-цвіт
(пісня)
І куди б я не їхала з міста,
І куди б доля не занесла,
Ромен рідний в веснянім намисті
Завжди радо мене зустріча.
Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.
Я до трунку, до щему у серці
Пам’ятаю всі вулички й міст,
Всі крамнички, вітрини, люстерка,
Й роменчанок, усміхнених всіх.
Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.
У турботах, в рутині буденній
Хоч на хвильку зімкну очі я-
Рідне місто у липовім цвіті,
Наче в золоті, все засія.
Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.
Хай сніжить, тріскотять хоч морози,
Нехай плаче слізьми листопад,
З серця рвуться травневії грози,
Воскреса із років Ромен-град.
Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.