Коли сміх становиться брудним, – це вже не смішно.
Сміх – велика сила. Сміхом людську душу можна очистити, а можна й забруднити.
Якого ж сміху лунає звідусіль все більше? Відповідь однозначна – брудного сміху стало забагато. Сміхом можна змусити задуматися, а можна й відучити думати. Повальне захоплення середнього, а особливо молодого покоління, примітивним анекдотичним сміхом рівня “Кривого дзеркала ”, “ Comedy club ” або “ Няні ” яскраво демонструє, який процес іде набагато успішніше.
Сучасний світ буквально потопає в морі анекдотичного сміху. І сміх цей лунає скрізь: перед телевізором, на концертах, на вечоринках, в дворах будинків. Ще зовсім недавно насміхатися з інших було улюбленим заняттям, в основному, КВНщиків. Але, як бачите, часи змінилися.
Чи є в такої цікавої гри шанси повернути собі минулу популярність? Відповідь– ні. Публіка і так уже “перегодована ” сміхом.
Чи виконує КВН в тому вигляді, в якому він зараз існує, корисні соціальні функції? І знову відповідь – ні. Скоріше навпаки, він несе певну соціальну загрозу для суспільства.
Чи вміємо ми грати в КВН ?
Чи маю я право і підстави так говорити на адресу сучасного КВНу?
Вважаю, що маю. На протязі 20-и років мені довелося керувати однією з шкільних команд КВН нашого міста, а тому уважно слідкувати за новинами, іграми, особливостями підготовки команд, їх стилями виступів і т.п. Чи вдалося набуті знання якось реалізувати?
Гадаю, що результативність виступів команди КВН “ Наші ” в період з 2000 по 2004 рік говорить сама за себе:
– незмінна участь у всіх 4 – х фіналах чемпіонату міста ( з них два виграно ) ;
– перемога на обох обласних чемпіонатах, які у вказаний період проводилися ;
– перемога у відкритому Кубку м.Києва серед студентських команд(“Кубок Подолу” 2003 року, серед 10-и команд-учасниць “Наші” були єдиною шкільною командою );
– перемога на крупному фестивалі в м.Києві восени 2004 року ( втім найбільшу радість нашим учасникам принесла не стільки перемога , скільки головний приз – запрошення на сумісний виступ–концерт із знаменитою командою “ЧП” Мінськ);
– участь у Всеукраїнському фестивалі шкільних команд (м.Житомир , 2002 рік ).
Всього за 5 років було відіграно в різного рівня турнірах понад 20 ігор, в більшості з яких ми святкували перемогу.
Сучасний КВН : погляд зсередини.
Здавалось, були всі підстави бути задоволеним : численні поїздки і знайомства, радість дітей від спілкування і успішних , впевнених виступів на сцені.
Але чим вище ми піднімалися в різних турнірних таблицях, тим все більшу і якусь невиразну тривогу я відчував. Річ в тім, що ситуація змушувала нас підніматися з рівня шкільного КВНу до рівня студентського. А рівні ці суттєво відрізняються. Професіоналізмом гри і кількістю духовного і культурного бруду, що викидається в зал під час виступів команд.
Якби не героїчна праця редакторів асоціацій “ КВН України ” та “ КВН – Київ ”, то глядачі буквально потонули б в морі грубих, вульгарних , некоректних і недоречних жартів. Втім, щоб це відчути, не обов’язково дивитися гру команд. Полистайте “ КВН – газету”, а ще краще поспілкуйтеся нашими випускниками – КВНщиками, які пройшли через горнило студентського КВНу. Вони розкажуть вам багато цікавого.І про придумування “під кайфом” жартів та цілих сценаріїїв за одну ніч, і про масові фуршети – п’янки під час і , особливо, по закінченню гри, і про те , чим це все супроводжується. Я не стверджую, що так буває скрізь, завжди і з кожним. Я стверджую, що такі речі все частіше стають нормою. Саме цей факт викликає найбільшу тривогу.
Сміх – друг, сміх – ворог.
Життя людини ми не мислимо без гумору. Але є та межа, за якою гумор стає нашим ворогом. Є два види сміху : світлий, добродушний і темний, іронічний.
Їх можна відрізнити за посмішкою і поглядом людини, що сміється.
Темний, іронічний сміх буває після анекдоту з брудним підтекстом або насмішки над чимось гармонічним.
“Так” і ” Ні ” – два самих важливих слова в людській мові. Достатньо їх переплутати – і бути великій біді.
Добро і зло – два самих важливих фактори нашого життя. Достатньо зменшити їх значимість або помилитися в виборі – і пожинаємо жахливі наслідки.
Яке відношення до вищесказаного має КВН ?
Наш сміх – зменшувальне скло, або над чим сміятися недоречно.
Все, на що направлений сміх, робиться менш значимим, і ставлення до нього робиться більш легким і несерйозним. Сміх в однаковій мірі зменшує в наших очах і добро і зло. Якщо насміхатися над чимось хорошим, то воно немов би і перестає бути хорошим і привабливим. Якщо сміятися над злом, то і воно робиться маленьким і зовсім не страшним, не вартим того щоб з ним боротися або його сторонитися.
Як тут не згадати слова філософа 19-го століття К’єркегора : “ Якби Христос прийшов в наш час, його б не віддали на смерть, а просто б висміяли ”.
Великі люди ніколи не сміються над великими, справжніми цінностями, інакше вини б відразу перейшли в розряд звичайних, безвідповідальних насмішників.
Останнім часом все більш популярними в виступах команд є теми наркоманів, а також “голубих”, трансвеститів та інших збоченців. В цих виступах є сміх над людьми, але немає осуду їх гріховної поведінки. В свідомості глядачів негативні персонажі мимоволі перетворюються в таких собі, доволі симпатичних ,“ чудаків ”, героїв різних смішних “ приколів ”.
За допомогою подібних психологічних прийомів глядач заглиблюються в ілюзорний, безпечний світ без тривог і турбот. Про те, що реальні проблеми залишаються невирішеними, він не думає і задумуватись уже не хоче.
Тим більше, що і думати його теж відучують. А робиться це дуже просто.
Хто і навіщо гонить “ дурку ”? Способи розщеплення масової свідомості.
Зверніть увагу – спосіб подачі інформації в сучасному КВНі дуже схожий на інформаційні випуски новин на телеканалах. Різна інформація подається малими порціями і все в одній кучі. Пояснюють це тим, що люди розучились сприймати об’ємні і серйозні матеріали. Насправді ж мова йде про цілеспрямоване розщеплення масової свідомості. Людина, якби й хотіла, просто не встигає обміркувати отриману інформацію.
Також стало нормою давати трагічні новини одночасно з нейтральними і навіть радісними, що призводить до емоційного отупіння.
Здавна справедливо вважалося, що “ сміх без причини – признак дурачини ”.
Тепер же приводом для сміху все частіше буває будь-який “ прикол ”. Частина команд не стільки вдало, цікаво жартує, скільки просто “ дуркує ”. Цей спосіб так і називається “ дуркувати” або “ гнати “ дурку””. Запевняю вас, що вони користуються успіхом і кількість шанувальників їх “таланту” весь час зростає. Але інакше й бути не може.
Відхилення від нормальної поведінки стає основою для іміджу сучасних артистів, телеведучих. Нормальний виконавець для свого сценічного росту просто зобов’язаний придумати хоч який-небудь “зсув по фазі”.
Та найбільшу тривогу викликає те, що наше суспільство в цілому не тільки не осуджує подібні явища, але й прихильно починає до них ставитися. Інакше чим пояснити сплеск популярності мужика-жінки Вєрки Сердюки, автора і виконавця вульгарних пісень на мовному суржику. Доречно також пригадати скільки, для популяризації Вєрки зробили КВНщики, в тому числі й під час наших міських чемпіонатів.
Вседозволеність. На грані безумства. Над чим би ще насміятися?
В основу всякої системи мислення завжди покладені певні аксіоми, які необхідно приймати безумовно.
“ Роби все, що хочеш !” – лозунг взятий у сатаністів, який нам нав’язують в якості аксіоми. На жаль “ Веселі та Кмітливі ” все частіше сміються на теми,
які раніше обачливо обминалися. Все частіше зустрічаємо молодих людей, які дуже терпимо сприймають те, що їх батьки вважали огидним і вульгарним.
Ми переживаємо загальнолюдську культурну катастрофу. Сьогодні кожна країна, кожна культура, кожна особистість поставлені перед вибором, якого неможливо уникнути. І перед тим, як зробити свій вибір, будемо пам’ятати, що, принижуючи людину задля жарту, під виглядом добродушної гри, ми приносимо задоволення своєму жорстокому серцю.
