Среди моих знакомых были разные: Интеллигентные, морально-безобразные. Писатели, поэты, журналисты; Художники, полковники, артисты. И адвокаты, и прокуроры, и менты… С профессорами, академиками я была на
Позначка: гумор
Ми не вони
Ой, як гарно б ми жили Якби не оті ВОНИ. Через них уся біда, Що аж злоба заїда. Покосилась наша хата Бо у них морда
Сатиричні струни Бориса Антоненка-Давидовича
Розвідка з «Альбому гумору та сатири» В оповіданні «Письменство» [1] Петро Котик (Борис Антоненко-Давидович) зобразив пересі́чного літератора. Більшість початківців – юнаки, якими керує меркантильність. Проблематика:
На “передку”
Бува, сижу я в холодку, Вгорі пташки літають… – А чи ти був на “передку”? – Мене в цей час питають. Гребу я збіжжя на
КНИГОЛЮБ
Полюбляв книжки ще змалку Книголюб Петро. Взимку їх возив на санках, Важкенько було. На горбі не раз цурпелив Повні рюкзаки. Присобачував на «велик» Журнали й
ДАНАЯ
ДАНАЯ Не устану шептать, повторяя, Губами припав к пальцам рук: Ты Рембрандта чудо – Даная, Ты – любви моей замкнутый круг. Наваждению чувств нет предела…
