Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
На біду відчайдушно
На біду відчайдушно, немов на дзот, Я іду і ніскільки її не боюся. Все здається мені, що десь є горизонт, До якого плечем торкнуся.. Хтось
Є ворог із прихованим лицем
Є ворог із прихованим лицем Як легко наживати ворогів! Для цього не потрібні злість чи гнів. Частіш у вічі правду говори , Частіш по-справедливому твори.
Благаю миру людям і лісам
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :
Зимние зарисовки
Снег пахнет яблоками спелыми. Коврами он разлегся белыми. Снежинки-звездочки искрятся, На ветки инеем садятся. Сугробы толстые, пушистые, Словно бинты стерильно чистые, Накрыли землю всю периной
Весенние зарисовки
Шумят, бурлят, бегут ручьи И перезвоном делятся с тобой. И солнца нежные лучи Нас наполняют добротой. И залежалый прошлогодний снег Под жадными лучами быстро тает,