О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *
Редько Наталія
Наталія Редько народилася в Путивлі 30 червня 1977 року. Має медичну середню освіту. Нині працює операційною сестрою в Буринській центральній районній лікарні. Вірші почала писати
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
СКІЛЬКИ МОГИЛ БЕЗІМЕННИХ
ВКРАЇНО МОЯ Вкраїно, Вкраїно, лебідко моя, Чом в тебе заплакані очі? Тому, що так стогне луганська земля, Палає Донбас серед ночі? Вкраїно, ти славний квітучий
Сон матері
Сон матері На бік похилилась самотня хатина, Там зажурилась в печалі матір сива. Натруджені руки, прийшла клята старість, Кипучі сльози, пекельні муки, Тепер – лише
Зимовий мотив
Темна ніч Темна ніч була така п’янка, Медові пахощі розлила над садами, А в небі сяяли зірки. Стелились квіти килимами, І прохолода огортала все живе,