Древнє місто Ромен…
Славне місто моє, сивочоле,
Ти радієш цвітінню садів
І червоним калиновим ґронам.
Тут величнії церкви стоять,
Сяють сяйвом святим в піднебессі.
Над Сулою-рікою журавки летять,
Нам дарують вони свої весни.
Мій Ромене! Вітчизно моя!
Славен доньками, славен синами.
Кавалерідзе й Шкурат
Моє місто величним зробили,
А Мадонна діток, як своїх,
В лихолітті війни поріднила.
Особлива тут квітка цвіте –
Ромен-квітка, пахуча і світла.
Щирі люди і щедра земля
Пам’ятають героїв довічно.
Мій Ромене, колиско моя!
Краю творчий, багатий жнивами…
Славиш мудрих, простих трударів
І героїв в піснях прославляєш.
Будь же славен віднині і завжди,
Краю пишних алей і каштанів!
Поколінню радій і цвітінню садів.
Ми тобі віддаєм свою шану.
