О, слово рідне, ти мене зростило!
Ти в світ мене за руку повело.
Любов до себе в душу поселило.
Скарбами в серці, слово, залягло.
О, рідне слово, в погляді дитини
Ти квітом незгасимим зацвіло!
В очах батьківських сумом і печаллю,
За долю України проросло.
О, слово рідне, ЛЕСИНЕ й ТАРАСА!
В тобі вся міць, і сила, і краса.
Живи – живи і возвелич у світі
Вкраїнську мову зернами добра.
Сьогодні свято в тих – хто володіє
Тобою вправно, слово, гомонить.
Хто через слово світу промовляє
Все те, що ранить, гоїть і болить.
Хто через слово – думками говорить.
Хто з ним перебуває вдень і в ніч.
Хто з словом поряд йде, не відступає.
Лишається – у парі, віч – на – віч.
О, рідне слово, честь тобі і слава!
Письменникам, поетам до землі!
Віват – віват – віват вам, люди слова!
Що слід лишаєте ви добрий на землі.