Голі дерева стоять при дорозі,
Зграя ворон у верхів’ях зависла…
Рання весна вже стоїть на порозі,
В струнах душі десь заплутались числа.
.
Радість у серці бринить – і рядками
Ладно у строфи влягаються рими,
І несподівано нотнії гами
Слово підхоплюють пружними кри́льми.
.
Те́пло в душі моїй навіть при згадці,
Що і до літа вже так недалеко.
Проліски знов голубіють на грядці…
І, наче справді, живу я у казці
В тій, що приносить весною лелека.
