ВЕЧІР
Вечір. Тихо. Сонечко сідає.
Ластівка низесенько літає.
Зіронька вечірняя зійшла,
Пригорнула до свого крила.
До берізки ніжно доторкнуся.
Радісно до мальви повернуся.
Місяць пропливає серед неба.
За все Богу дякувати треба.
Сон солодкий лине. Притомилась.
Серденьком на зірку задивилась.
Спокій прийде, день відпочиває.
Вечір. Тихо. Сонечко сідає.
ВИШИВАНКИ
Рано-вранці вишиваю,
Вишиванку пригортаю.
Хай ясніє сонце в житі!
Буду вчитись жить у світі.
В соннім озері скупнуся,
До ікони помолюся,
Гривою коня пограюсь.
В ніжний вітер обертаюсь.
Крапель дощика торкнуся,
Милим діткам посміхнуся,
На кораблик мрії скочу.
Радість вам дарити хочу.
Серцем вдячна вам, творінню.
Не сховаю дар у скриню,
Принесу в долонях людям,
Найдобрішим в світі суддям.
ЛІТЕЧКО
Білі світанки, умиті росою,
Вереснем пахнуть і трохи тобою.
Яблука, стиглі, сонцем налиті,
Падають в трави іще соковиті.
Бабине літо теплом обіймає,
Промінь ясний з павутинками грає.
Бачиш: у небі клин журавлиний?
Літо лишає край свій перлиний,
Листячко з шелестом сипле під ноги,
Жовтим, багряним вкриває дороги.
Поле до обрію стеле простори,
Хмарки по небу виходять в дозори.
МОЯ УКРАЇНА
Моя ти Україно, мамо, нене.
У небі линуть білі журавлі.
Дороги стеляться усі для мене.
Дай Боже миру людям на Землі!
Народ співучий в тебе, Україно,
Бо пісня лине з серця для усіх.
Гарненька,як дівча, цвіте калина.
Лунає дзвінко діток щирий сміх.
Кому так хочеться тебе придбати?
Не вистача їм щирості й добра!
Вести про це не треба вже дебати.
Нам землю б нашу зберегти від зла.
І вільна Україна буде жити!
На рушникові вишитім хліб-сіль.
Цвітуть волошки сині в жовтім житі,
Та дзвін святковий лине звідусіль!