Поезія | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Луч одинокой свечи

15.03.2020 Admin Поезія, Шемчук Любов Leave a comment

Луч одинокой свечи Мрак разорвал в ночи, Бликами на потолке, Дрожью в твоей руке. Ночью написанный стих Тайну хранит двоих… Кружится вновь голова – Нам

Лелеки

14.03.2020 Admin Іванова (Подпорінова) Тетяна, Обрії, Поезія Leave a comment

Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”. Надворі вечоріло… й недалеко… На дереві… обабіч… край села… Крильми змахнули стомлені лелеки. Гніздо шукала пара молода.

А що як ми – останні українці?

14.03.2020 Admin Поезія, Ромен Людмила Leave a comment

«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже й нема?.. Сама з собою.

Жінка іде

14.03.2020 Admin Бугрим Валентин, Поезія Leave a comment

Іде вже жінка, йде кудись, не заважай їй, стережись: іде, як вітер із вогнем, вночі раптово або днем. Іде – без злоби та як лід,

Наш страх – це не сила

13.03.2020 Admin Поезія, Рубець Олександр Leave a comment

Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той

Облако любви

12.03.2020 Admin Поезія, Шемчук Любов Leave a comment

Мне облако на голову свалилось, От счастья закружилась голова. И я, как будто в первый раз, влюбилась, Услышав твои нежные слова. И так тепло на

Ищу изюминку в стихах

11.03.2020 Admin Поезія, Шемчук Любов Leave a comment

Ищу изюминку в стихах твоих И нахожу – ты можешь не поверить… Коль ты уж написал про нас двоих – То для меня твои открыты

Із ”КОБЗАРЕМ“ у серці!?…

10.03.2020 Admin Бугрим Валентин, Поезія Leave a comment

”Кобзар” – Святиня України, Духовна книга для родини! Усе Шевченкове є сутнє – минуле і сучасне, і майбутнє. У мене він увесь в закладках –

След – полоскою…

02.03.2020 Admin Поезія, Шемчук Любов Leave a comment

Тонким контуром иль набросками Нанесём эскиз на мольберт… Эпизоды жизни полосками Память вычертит на судьбе. . Чётким контуром, тонкой линией Я глаза подвожу свои… Дни

Твіст

01.03.2020 Admin Поезія, Прокопенко Юрій Leave a comment

Навколо суєта розніжених фантазій, Казковість на порі в танок жаги ввійшла І грає жвавий твіст весна на новий лад, Маестро неземний розщедрився наразі. Відтворює дива,