Осінній роман Листки останні майорять. Стрічає гай мене повчанням. Красуне осене моя, Я так люблю тебе печально. Не плач, не гасни, не журись, Що вітер
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА На далекій Сумщині моїй – Могила Невідомого солдата. Пройшло з тих пір чимало літ, А ти ще й досі держиш автомата. Вже
Танчик Петро Дмитрович
Уродженець Київської області. Знахар – народний целітель, психотерапевт, 1950 року народження. Поезією цікавиться з юних років. Перемагать демонічні сили, знімати порчі і зцілювати людей від
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
Чи винен жайворонок
Чи винен жайворонок Чи винен жайворонок в тім, Що маю душу, вкриту болем? Чи здатен його срібний дзвін Із мене вивернути втому? Чи здатен він