Реве Дніпро і діти плачуть, Будинки рушаться, дими… Невже Господь цього не бачить? Де ж білий ангел із крильми? Підвали сірі, відчай, болі, В кутку
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Нечисть
Прийшла біда в моє село, Лихі часи настали. Таке й раніше вже було Та вижили ми, встали. Фашиські морди бачу знов, Їх камуфляж огидний. Колись
Страшний приснився сон мені
Страшний приснився сон мені: Ворожі танки, скрізь руїни, Не десь, а в рідній стороні, У славній нашій Україні. Кричать сичі, ворони крячуть, Від бомб здригається
Жінці
Я низько кланяюсь вкраїнці За гідних дочок і синів. Хай небо їй несе в хмаринці Й дарує множество років. Радію посмішкам жіночим, В душі жінкам
Попіл на очі солоні лягає
Стрінеш того, хто назветься тобі сестрою, братом, батьками, дочкою, яку не родила. Візьмеш перо – загартовану вишколом зброю, в шати одягнеш прицільно крізь мороки диму.
Війна!!!
Весь світ зупинився! Двадцять чотири нуль два. Завершився лютий, А в Україні зима. Я вже хочу весни…, Тиша, ніхто не стріля. Та на календарях Двадцять