Потім Вічне потім, як це надоїло. У кредит надії завжди жить. На душі вже стільки наболіло. Що горить бажання вовком вить. Я сьогодні, зараз хочу
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Ціна
Ціна Не скупись у щасті за ціною. На любов ясніше подивись Щоб вона завжди цвіла весною. Як було у юності колись. Бо вона у світі
Спокій
Спокій Подаруй мені спокій і віру. Дай надію на краще життя. І любити я буду без міри. І тебе і твоє майбуття Я зігрію в
Горілчана – міль
Так і хочеться крикнуть, не пийте! Пожалійте жінок і дітей Свою долю об спирт не розбийте Зубожілістю п’яних ідей. Буде видно як сонечко сходить Нам
Одинока пташка
До будинку пташка залетіла Огорнула щебетом весь дім. Душу до гола мені розділа Серденько зігріла в мирі сім Стрілись обездолених дві долі Скоротити пестощами ніч
Блудень
Місяцю блудливий сатанинський лік Був би я щасливий у житті на вік Та твої астрали, зрадили мене. Всю нудьгу зібрали, у життя сумне. Сіє гріх
Твои руки
Шановні жінки! Вітаємо Вас зі святом 8 Березня і даруємо ці рядки. Я твои руки с закрытыми глазами Определю средь тысячи других. Лишь стоит чуть
ТРИ ДЕРЕВА
На високому пагорбі стояло три дерева. Серед лісової краси всім було любо та мило. Але їм хотілося послужити людям. Одне з них думало так: –
РАЗОК НАМИСТА
За яку б роботу не бралася Настя – чи то картоплю сапувала, чи то сіно гребла, чи куйовдила в ставку одежу, – в голові роїлася
СПАСІВСЬКІ ЯБЛУКА
Олена хутко схопилася з постелі, зачерпнула п’ятірнею з діжки води, хлюпнула на обличчя (от і все вмивання), заходилася терти свиням буряки. Замішала їх дертю, винесла
ПРОПАЖА
Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на
Світлана Яковенко
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до