Ціна щастя

Ціна

Ціна
Не скупись у щасті за ціною.
На любов ясніше подивись
Щоб вона завжди цвіла весною.
Як було у юності колись.
Бо вона у світі найдорожча.
Найрідніший серця її щем.
І кому від того буде краще.
Як повіє грозовим дощем.
Є любов, а ми її не ціним.
Є людина, ми не бережем.
А куди печаль свою подінем,
Як розлука видасться з плачем.
Придивись пильніше до любові.
Чи завжди в очах її весна.
Чи тепло розходиться по крові.
Якщо ти у відчаї одна.
Не отримать щастя за безцінок.
Отака теорія сумна.
Бо любов не винесеш на ринок.
Щоб впізнать яка її ціна.
Це як дар, не кожному дається
Де є осінь, літо і зима.
Доки ціниш, доти й щастя п’ється.
А знеціниш і життя нема.

***
Закохатися не важко
Закохатись не важко.
Та любить треба вміть.
Щоб тією любов’ю
Довго, довго горіть
Спершу врода магнітить
Потім серця свіча
Далі розум засвітить,
І любов звеличає
Та без хмар не буває
Буде й дощ і гроза.
Але серденько скаже.
Що є проти і за
Тут воно нам підкаже.
Як любов не згасить.
Світлим променем ляже.
До зорі, що горить.
Там зустрінуться очі,
Щоб розхмарився день
Знову серце, охоче
Забажає пісень.
Підрізала крила любові.
Нічим не оправдана зрада.
І капає з них тепер кров.
Не гоїть ні час ні порада.
Кого б не приглядів в замін.
Зневіри і ревнощів муки.
Не хоче горіти камін
Та мерзнуть у відчаї руки.
Як ними обняти, чи взяти?
Другим не зчинивши образи.
Ще очі і досі сльозять.
Від згадки тієї зарази.
І лячно у душу впустить.
Друге може й щире кохання.
Ви б знали, як серце щемить
При думці про нове страждання
Отак і блукає душа
Ніщо вже їй мабуть не миле
А те що її спокушає
Давно вже огидне й постиле.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *