(Василю Андрійовичу Головку присвячую ) В наш час такий засмиканий і бідний , Коли не хочуть квітнуть й спориші, Живе людина – лагідна й привітна,
Категорія: Лісненко Тетяна
 |
Роменська поетеса, педагог і депутат. Голова міської громадської організації “Літературне об’єднання «ДИВОСЛОВО»”, член МСПУ. |
Материнська доля
1. Зазирає сивина в мої літа, Мабуть, їй, непроханій, не спиться, І життя вже птахом пролітає, Юність лише мариться і сниться. Виростають, як тополі, вже
