Серед ланів біліє обеліск. Прислухайтесь: той вибух ще лунає, Хто світлий Перемоги день приніс, Живе повік, ніколи не вмирає. Б. Степанюк. Україна… Країна смутку і
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Серед ланів біліє обеліск. Прислухайтесь: той вибух ще лунає, Хто світлий Перемоги день приніс, Живе повік, ніколи не вмирає. Б. Степанюк. Україна… Країна смутку і
Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
Золотими літерами до героїчних сторінок історії українського козацтва вписане славне ім’я мудрого діяча, досвідченого воєначальника, відомого благодійника і мецената, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра
Історія нашого краю пов’язана з іменами людей, які виявили героїзм, відвагу, талант воїнів, командирів і полководців. Особливо ці риси наших земляків розкрились у роки Великої
Тетяна Маркус народилася 21 вересня 1921 року в Ромнах у багатодітній єврейській родині. Її батько, Йосип Маркус, був диригентом військового оркестру 21-го стрілецького полку, розквартированого
«Привіт від ненарушеного війною осередку канадських пшеничних степів нашому сестринському місту Ромни, потерпілому від війни і жорстокостей німецьких нацистських орд…» Саме такий текст вітального листа
Там, де стихія – град і шквали руйнує місто, як навала, Здається, все, кінець, немає вороття. А, може, землетрус чи зливи, вогонь, мороз і все
Учительське життя тільки тоді наповнене глибоким змістом, коли є вдячні учні, коли відчуваєш у вихованцях продовження своїх мрій, сподівань, звершень. Нашому талановитому землякові Йосипові Дудці
Николай Ничик. Другая упряжка. Кемерово, ООО «Офсет», 2008 г., с. 108-115 Уроки доброты С начала горбачевской перестройки и до сих пор приходится слышать, что, дескать,
У перші місяці Великої Вітчизняної війни у місті Ромен були сформовані чотири евакогоспіталі під номерами: 1950, 1951, 1952, 3450. Госпіталь № 1950 сформований на базі
О, как же мало осталось их у нас, Болезни, старость подкосили их. Седьмой десяток лет пошел, как пробил час Конца времен кровавых и лихих. Вы