Тетяна Йосифівна Маркус

Підпільниця Тетяна Маркус

Таня Маркус – ангел помсти.
Таня Маркус – ангел помсти

Тетяна Маркус народилася 21 вересня 1921 року в Ромнах у багатодітній єврейській родині. Її батько, Йосип Маркус, був диригентом військового оркестру 21-го стрілецького полку, розквартированого в Ромнах; мати, Ірина Яківна – домогосподарка.
У 1924 року родина переїздить до Києва, де проживає по вулиці Володимирській, 91. Батько влаштовується вантажником на залізницю. Крім цього був іще диригентом духового оркестру Київського залізничного вузла на громадських засадах.
Після закінчення середньої школи №44 Таня Маркус працювала секретарем відділу кадрів пасажирської служби Південно-Західної залізниці. В липні 1940 року за путівкою райкому комсомолу поїхала до Молдавії: в Кишиневі працювала секретарем відділу кадрів трамвайно-тролейбусного парку. Після захоплення Молдавії фашистами у липні 1941 року Таня повертається до Києва, де включається в антифашистську боротьбу в складі диверсійно-винищувальної групи В.І.Кудряшова, яка була створена у вересні-жовтні 1941 року за завданням Київського підпільного міськкому партії.

Оксана Моложанова. Єврейська мадонна.
Оксана Моложанова. Єврейська мадонна.

Підпільники зробили Тані паспорт на ім’я Тетяни Маркусідзе, грузинки. Легенда була такою: Тетяна – дочка грузинського князя, розстріляного більшовиками.
Тетяна була вродливою дівчиною, і цю свою вроду вона використовувала для боротьби з фашистами. Окрім того, непогано володіла німецькою мовою. Коли диверсійна група не могла виконати те чи інше завдання, його доручали Тані.
Це вона була серед жінок на Хрещатику, котрі 19 вересня 1941 року зустрічали перших фашистів у Києві. Але в її букетах були гранати… Працюючи в німецькій офіцерській їдальні, дівчина легко знайомилась і входила в довіру до німецьких солдат і офіцерів, добувала цікаві відомості, виконувала різні доручення підпільної організації по підготовці диверсій.
Завдання були різноманітні. За одним, Таня познайомилась і знищила представника гітлерівської ставки, який прибув в Київ із Берліна.
Одного разу, виконуючи завдання по знищенню німецького генерала, Тетяна Маркус допустилась непоправної помилки. У кишеню вбитого фашиста вона вклала записку: «Смерть німецьким окупантам! Маркусідзе». Так необачно вона себе видала.
22 серпня 1942 року після чергової операції по знищенню зрадника, коли переправлялась на човні через Дніпро, Тетяна Маркус була схоплена неподалік с. Лєтки.
Витримавши більше 5 місяців катувань, вона нікого не зрадила. Після неї не було заарештовано жодного підпільника.
Тетяна Маркус страчена в гестапо 29 січня 1943 року. Посмертно нагороджена орденами Вітчизняної війни І ст., медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І ст..
21 вересня 2006 року Президент України Віктор Андрійович Ющенко підписав Указ про присвоєння Тетяні Маркус Героя України.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *