Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У
За мир у світі платимо дітьми. За незалежність платимо батьками . А за свободу платимо, це жах! Синами, доньками, народе мій, братами. За спокій платимо
Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій? Ні! Це летять снаряди по моїй землі! Це рідну Україну вже на шмаття рвуть. Там хлопці молодії кров
Так хочу повернутися додому. У церкву помолитися піти. За все , за все подякувати Богу. І в Ньому спокій згублений знайти. Так хочу я припасти
Ми 40 днів йдемо до Перемоги, І кожен день у сяйві прапорів, Вже бачимо ми звільнені дороги, Із синьо-жовтих любих кольорів. Милують серце кольори свободи,
Усім, хто лишився даху над головою Вибили очі у батьківській хаті, Зяє діра у боку. Як ви насмілились, орки прокляті, Шкоду зробити таку?! Плаче хазяйка,