Памяти художника Н. Самохина (к 70-летию со дня рождения) Когда уходят из жизни люди, оставляя этот прекрасный мир, – это всегда прискорбно и больно от безысходности
Позначка: Віктор Клєйніх
ВАЛЕНТИН БУГРИМ
Південний Буг і Древній Рим Між літом, осінню, зимою – – все в імені твоїм – БугРим… Весна квітується порою… В.Б. Вчений. Журналіст. Педагог. Академік.
Подія року – Чемпіонат світу серед кінологів-рятувальників
26-30 вересня у Ромнах, що на Сумщині, на базі 2 Спеццентру МНС України зібралася світова еліта кінологів-рятувальників – тут проходив 18 Чемпіонат світу. Протягом 5
Я пишу о любви!
(Романс) Я пишу о любви, о чувствах не знающих меры, О фибрах души в беспредельном горниле Вселенной. Что стоит любовь? Без Надежды и даже без
Ты слышишь?
(Романс) Я хочу тебя видеть счастливой! Ты слышишь? Боже, силы мне дай, огради, не взыщи. Я люблю все в тебе – и когда рядом дышишь
День сміху
Жартами, веселими піснями, байками, музиками роменці відсвяткували День ПАМ`ЯТНИКА МАРНИХ СПОДІВАНЬ (ДУЛІ) 1 квітня 2010 р. В цей день виповнилося 10 років з дня проведення у
Божья несправедливость
Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой
По полотну жизни
( Рецензія на збірку поезій «По холсту жизни» Віктора Клейніха). Коли людина щось майструє, малює чи складає перший вірш у своєму житті, вона старається, щоб
Стрельченко Віктор Петрович
Народився 3 березня 1950 року у м. Ромені в сім`ї робітників. Батько був із старовинного козачого роду, засновником якого був Степан Стрільченко, котрий під час
Земляки ми усі, земляки…
Земляки ми усі, земляки… Батьківщина мала – наш Ромен. Всі разом зберемося таки І згадаєм когорту імен, З-поміж роду яких ми племен. Ми – земляцтво,
Мой город
Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Меценатство на Україні
На Україні перші ознаки меценатства зафіксовані в ХVII ст. Треба назвати тих, хто увічнив свої імена безкорисливою турботою про Київ та киян: Галшка Гулевичівна (подарувала