Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі
По снегу следы уходили от дома. Они уносили с собою любовь. Простите, мадам, мы едва лишь знакомы, Но вы разбудили дремавшую кровь. Мадам, я не
И ЗАДАЧА УЖЕ НЕ ЗАДАЧА Старшему мичману Попову Валерию Степановичу Я смотрю из окна на дорогу пустую. Я жизнь вопрошаю свою холостую, Прошло ли всё
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
За життям своїм згорьованим я плачу, За роками, що пройшли і не вернуться. Побажайте мені, люди, ви удачу, Щоб зуміла не зламаться, не зігнуться. Треба
Мамо, мила, ніжна й дорога, Всією душею до тебе я лину. Д е б я, нене рідна, не була, Тебе боюсь втратить назавжди єдину. Ти