Окремо від тебе, окремо від світу людського, Обдертий до нитки, ввібравши усю самоту, Я йшов перехрестям доріг, а докучливий спогад Ніяк не зникав, обернувшись на
Позначка: українка – найкраща жінка
Не бійся осені
Не бійся осені. У вічі подивися цій мудрій жінці — то, можливо, ти. Під віями обох — птахи пливуть у висі, до мису всіх надій,
Можно я вырвусь наружу?
Можно я вырвусь наружу? Эта тоска меня душит. Стены и своды разрушу. Мне здесь так тесно, так скучно. Можно я крыльям – свободу? Можно я
Пірнаю в тумани
Осінні тумани… Густі й непрозорі… Лягають на землю, зникають в імлі. І світять у небі натомлені зорі, Та не дістається їх промінь землі. . Осінні
Бездонна життєва драма Української Вчительки (Л.У. Соляник)
Нарис-опис Учасники пошукової групи Історико-краєзнавчого гуртка Роменського центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю: 1. Коваль Анастасія Віталіївна, 2001 р. н., учениця 6-Г класу
Шлях у минуле – шлях у майбутнє!
Любов, незрадлива до берегів Дніпра, вела крізь невимовні муки. О, скільки нині спочива в Бавнд Бруку Преславних наших дочок і синів! Свої таланти, силу, навіть