Ветерани Залишилось мало ветеранів. Більшість їх земля пухка забрала. Всі трудилися до сил останніх, Слава про діла їх не згасала. Були серед них і волонтери,
Позначка: смерть
У серці моєму – гордість
Матері й бабусі – це перші люди, котрим ми повинні підставляти своє надійне плече, допомагати їм, підтримувати фізично й морально. Цього “правила” дотримувалась і десятирічна
Як є
Живу ніяк і слава Богу: Нема ні щастя, ні біди; Встаю, як пан: на праву ногу І вільний серцем назавжди. Глухим до радощів і болю
Пам’ятай
По тобі ніхто не стане плакать, Навіть пес сховається в нору, Досить дня про все перебалакать Та забити цвяхами труну. Понесуть на цвинтар чужі люди,
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
ВІЙНА
ВІЙНА 22 червня сорок першого року Найстрашніша у світі Почалася війна , Ми були ще малі , Просто кажучи – діти , Своїм чорним крилом
Наосінь життя
Листья жёлтые медленно падают, Очаровывают своей красотой, Останавливается дыхание, Когда идём мы с тобой. Лист зелёный, жёлтый, багряный, Всё в воздухе кружит и кружит, Я
Рябина и человек
Плакали гроздья рябины Роняя на землю слезу. Зияли под корнем руины. Свалило рябину в грозу. Лежит, на боку, унывая. Листья поникли, грустят. Притихла больная, не