Забута могила

Пам’ятай

По тобі ніхто не стане плакать,
Навіть пес сховається в нору,
Досить дня про все перебалакать
Та забити цвяхами труну.
Понесуть на цвинтар чужі люди,
Темну хату мовчки загребуть,
Тонна глини здавить кволі груди
І на цьому кінчиться вся суть.
А з роками заросте могила
Диким непривітним буряном,
Лиш камінна величезна брила
Буде під не крашеним хрестом.
Струхне й хрест, дощі могилу змиють,
Брилу на будівлю заберуть…
Заново на тому ж місті риють
І несуть, несуть, несуть, несуть…

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *