Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.
Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
Ой у небі синім журавлі летіли, Два білих журавлі крилонька втомили, Крилонька втомили та й стали кружляти, Місце для спочину на землі шукати. Кружляли, літали,
Я не покину рідний край, Де зелен степ, де сині очі, Де соловейко опівночі, Розбудить у душі розмай. У молоді роки гарячі, Ходив я у
Свята вулиць були у Ромні За часів радянської влади. Проте не прижились вони, ні! Як це свято храму, громади. Готувались до нього усі (Підняли людей