Великі сніжинки кружляють в повітрі, Лягають на стежку вони наугад… Я дуже люблю цю погоду, без вітру, Милуюсь красою зими в снігопад. А душу тривожить
Позначка: роздуми
Дай, Боже…
Дай, Боже, щоб зустріли в небесах, Як на Вкраїні їх святі й пророки. Щоб душі там, їх, рай все ж обрели. Сини і доньки славні,
Прости мне мою любовь
Если сможешь, прости мне любовь, Опоздавшую лет на пятнадцать… Взволновалась остывшая кровь – И куда мне теперь с ней деваться?.. . Покорил только взглядом одним,
Загадкова зима
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни
Нам не потрібно більше думати
Коли кохають нас – тікаємо. Коли кохаєм ми – страждаємо. Серця людей все розбиваємо, Але ніколи не згадаємо. Нам не потрібно більше думати, Всі почуття
Порожнеча в душі – голомоза зима
Порожнеча в душі – голомоза зима, Та, напрочуд, надія підтримує спокій. Лине серце постійно кудись вище хмар, Обіймає простори безмежно широкі. Колисанку співає, мов мантру