Вірш-анацикл, який можна однаково читати як зверху вниз зліва направо, так і знизу вверх справа наліво. Вірш-анацикл читається в обох напрямках за словами. Летіли мелодій
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Вірш-анацикл, який можна однаково читати як зверху вниз зліва направо, так і знизу вверх справа наліво. Вірш-анацикл читається в обох напрямках за словами. Летіли мелодій
Я народився в тім краю, Де пахнуть роси, Де юні подруги в маю Ромен вплітають в коси. Там, серед гомону дібров, Де юність казку ткала,
Звіт представника орків в ООН У житті я мов паскуда. Все не так мені. В яслях гадив по пів-пуда – Гарні були дні. А у
Фашистська федерація — Це орків популяція, Рабів німих плантація, Це лігво сатани, Це чорта коронація, Це повна деградація, Імперія руйнації, Імперія війни! Там скрізь дезінформація,
Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У
Я його уночі сам створив, Коли Місяць за хмарами спав. Я лежав, землю-матінку рив І по краю її розгортав. У думках моїх ширився світ: Круті
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,
Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с
Ти Путін – кат,ти нелюд, вбивця. Кров на тобі, страждання й біль Простих людей, й свободи, й честі. Лише вбивати в тебе ціль. Своїх, чужих-
СТАЛОСЯ! Нарешті сам зварив борщ, який полюбляв і готувати, і вживати та пригощати друзів наш Великий КОБЗАР! Головна особливість такої страви полягає у тім, що
Прокидайся… Війна. Почалося. Наче сонце, а все як туманом. Ми кричали у світ стоголоссям. І вже рік в нас триває той ранок: Метушливо стривожені люди.