РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де
Тетяна Михайлівна Іванова (Подпорінова) народилася 25 лютого 1961 року в селі Андріївка Роменського району Сумської області в сім’ї колгоспників. Член літературного об’єднання «Обрії». Друкувалася в
– Реставровано: Святодухівський собор (2015 р.), Вознесенську церкву (2015 р.), Всіхсвятську церкву, родинний склеп Навроцьких (2015р.); церкви у селах: Вовківці, Плавинище, Овлаші, Погожа Криниця, Глинськ,
Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
Час відступає безсило перед вулканічним клекотом високих дум. Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Він належав
Проходять дні, роки, а навіть – і віки. У вічність відійшли художники, спортсмени… Але живуть про них ще пам’яті рядки В літературно-історичному «Ромені». Йому вже
За 20 років існування журналу було видано близько ста книжок таких авторів: – Петро Харченко – академік, член Національної спілки письменників України, доктор філософії, кандидат
Трагедія Другої світової війни повною мірою торкнулася як усієї України, так і нашої Роменщини. Сухі цифри хронології далеких подій мовчать і водночас говорять багато. За
На схилах пам’яті. ( До «17»-річчя з дня народження) Травень теплими променями пробуджує землю до праці. Місяць перемог, звитяг, яблуневої заметілі. Ювілейний день Надії тривогами,
Відколи почула, що помер Петро Васильович Олексенко із Заруддя, ніби щось вистукує: пішов солдат у вічність. Справді, він був солдатом на кожному своєму посту –
У бібліотеці вшанували пам’ять нашого земляка письменника Леоніда Полтави з нагоди 95-річчя від дня народження. Нині ми намагаємося повернути втрачене, вшанувати імена тих, кого доля