Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –
Позначка: Ромен
Головне
Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Гімн бджолі
Я жалкую, що так трапилось в житті – Снігопад на нашу осінь налетів. Я від снігу захистить тебе не зміг. Впав на скроні сивиною білий
Душа і тіло
Немає вічного життя Ні для людей, ні для Планети, Бо обривають їх буття Шалені кулі і комети. Летить Планета крізь віки, Своїх істот ростить і
Я пишу о любви!
(Романс) Я пишу о любви, о чувствах не знающих меры, О фибрах души в беспредельном горниле Вселенной. Что стоит любовь? Без Надежды и даже без
Ты слышишь?
(Романс) Я хочу тебя видеть счастливой! Ты слышишь? Боже, силы мне дай, огради, не взыщи. Я люблю все в тебе – и когда рядом дышишь
Зачем любить? Зачем страдать?
Зачем любить? Зачем страдать? Слезами душу мне терзать? Скажи «прощай» – и я уйду. Скажи «прости» – и я прощу. Скажи «вернись» – и я
Купальське
Купальське Я до тебе, коханий, прийду На світанку купальської ночі, А тоді, у зорі на виду, Причарую, поглянувши в очі. Ти забудеш про всіх і
Тарасові шляхи
Сивий Ромен Сивий Ромен, я пишаюсь тобою. Скільки років ти стоїш над рікою! Хвилі Сули, мов буремні роки, Сивий Ромен, ми разом навіки. Сивий Ромен,
Ромашковое поле
На полях ромашки расцвели, Ветер буйный гуляет на воле. Тебе я подарю все радуги земли И белое ромашковое поле. И пусть цветут они, пускай ласкают
Я не боюсь того, что будет
Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
День сміху
Жартами, веселими піснями, байками, музиками роменці відсвяткували День ПАМ`ЯТНИКА МАРНИХ СПОДІВАНЬ (ДУЛІ) 1 квітня 2010 р. В цей день виповнилося 10 років з дня проведення у