Кобзар В зажурі тихій, серед площі Кобзар на пагорбі сидить… Каштани в осінь дощ полоще Й Ромен старий неначе спить… А сонні вулиці навмисне Сховали
Позначка: Ромен
Наш батько – Тарас
Наш батько – Тарас О Батьку мій, стоїш собі на кручі, І погляд в даль, такий, як і колись… Тебе вітри обвіюють пекучі, В тобі
Пригорнусь до тебе серцем, мій Роменський краю!
Славетний Ромен Зимовий ранок місто осяває. Шевченка пам’ятник стріча гостей. Сула й Роменка сплять під небокраєм. Соборів дзвін. Краса алей. Тут жив кобзар великий Адамцевич.
Україна не згине!
Україна не згине! До 100-річчя з дня відкриття пам´ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Славне місто Ромен, величава Сула І розквітлі у скверах каштани. Тут Шевченко
Шевченків куток у Роменському музеї
Кобзи Шевченка Вся у дужих обіймах граніту, Поміж верб, закосичених лоз, Як жива, десь у літній блакиті Заколисано плещеться Рось. Чебрецем пахнуть вітри навколо. Скільки
Тарасу Шевченку
Тарас, Тарас! Поет народний, Такий величний і простий. Титан, мислитель благородний І неспокійний разом з тим. Ти кликав нас до зір, до неба, Народом бути