Бліц – опитування до теми: «Ваше ставлення до неоголошеної російсько-української війни» Тема подій на Донбасі на сьогоднішній день дуже хвилююча. Ми є свідками того, що
Позначка: Ромен
Сторінка долі
Сторінка долі Перегортаю сторінки своєї долі – І постають картини минулого буття: То чую тихий шелест колосків у полі, То вітру в комині пронизливе виття.
Музика дощу
Храм душі Тримаймо храм душі у чистоті, Щоб світло з нього завжди пломеніло І сяєвом своїм того зігріло, Кому нестерпно холодно в житті. Коли панує
Скажу себе
Желания О, сколько горя мы узнали! Что пожелать на Новый год? Хотим мы то, чего желали: Пусть светлых дней придёт черёд! Чтоб не тревожилась отныне
Ода
К юбилею поэта (На честь редактора альманаха «Ромен» Виктора Клейниха) Наш альманах блистает прозой, Свой стих находит там поэт. Сомнений нет: мы дарим розы Тому,
Калинонька
Казка У густому старому лісі росла собі невеличка калина. Її подругами були береза та сосна, які стояли поруч. Коли навесні калина розквітала, а взимку одягала
НЕНАПИСАНИЙ ВІРШ
Якщо я не терзався уночі І з болю губи не кусав до болю, Якщо не проклинав себе і долю, Не запаливши в розпачі свічі, Якщо
НЕ ІДІТЬ ЗАВЧАСНО
Не уявляється мені душа без тіла… Напевне, це субстанція якась незрима, нечуттєва, замертвіла, безлика, без облуд і без окрас. Душа без тіла – без біди
Два солдати
Два солдати Після грізної битви Два солдати сиділи Край дороги, де зріла трава. Два бійці між собою Тихо щось говорили, І тремтіли в повітрі слова.
Вовненко Лариса Іванівна
Вовненко Лариса Іванівна народилася 1975 року в місті Ромни Сумської області. Закінчила місцеву загальноосвітню школу №8. Далі – музичне училище ім. Д.Бортнянського та педагогічний університет
Місто кохане моє
Місто моє веселкове, Місто моє барвінкове, З дитинства тобою захоплена я. Де б не була я, Де б не жила я – Завжди з тобою
Самотність
Змиритись і жити, Долі скоритись, Тільки серце у грудях Не хоче цього. Воно кричить, плаче. Воно протестує. Не буде той спати, Себе хто одурить. Не