Моє місто заходить в ніч, Перетерши плітки буденні, У тумані сліпих узбіч Знов ховає думки щоденні. Запаливши вогні, мовчить, Назбиравши зірок в долоні, Суховієм в

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Моє місто заходить в ніч, Перетерши плітки буденні, У тумані сліпих узбіч Знов ховає думки щоденні. Запаливши вогні, мовчить, Назбиравши зірок в долоні, Суховієм в
Ми йшли з тобою парком. Це Ромни… Мені ж здалося, – я іду Парижем. Чи люблять у Парижі деруни?.. І чи відчути ТАМ в чужому
Мене до себе Всесвіт не позвав. Той, що в миру назвали Раєм. І в тій Землі, що десь там у безкраї, Своє життя я знов
Я умею и ждать, и любить, Невзирая на возраста даты, Утром ранним с звездой говорить, Знать, что вечер уходит в закаты. . Любоваться, когда соловьи
О – це не сон…і зовсім- не омана… Це серпень сяє зорями вночі… І рясні роси з соняхом, так манять… І квітка- ,,ружа”…ніжні ,,паничі”. Ця-
Рано-рано на Івана Мати сина вже купала: теплу воду вона лляла і до нього промовляла: “Рости синку здоровим і веселим, і бадьорим. Будь завжди щасливим,
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.