Путивльское детство Ах бабуля моя, бабулечка, Ты такою была молодой! Городская скользила улочка Сквозь рождественский наш покой. Никогда после так не радовал, Не ласкался фонарный
Позначка: рідна земля
Отдайте меня в хорошие руки!
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать
Подвійні стандарти Москви або рекет по-кремлівськи
(з історії імперських завоювань Росії) Подивіться, шановні читачі, на цю листівку, що була випущена влітку 2014 року до виборів депутатів до Московської міської Думи. «
Ромни – військовослужбовцям
З метою проведення моніторингу надання допомоги підрозділам Збройних Сил України, Державній прикордонній службі, Міністерству внутрішніх справ, іншим військовим формуванням Виконавчий комітет Роменської міської ради зібрав
Музика дощу
Храм душі Тримаймо храм душі у чистоті, Щоб світло з нього завжди пломеніло І сяєвом своїм того зігріло, Кому нестерпно холодно в житті. Коли панує
Скажу себе
Желания О, сколько горя мы узнали! Что пожелать на Новый год? Хотим мы то, чего желали: Пусть светлых дней придёт черёд! Чтоб не тревожилась отныне
Калинонька
Казка У густому старому лісі росла собі невеличка калина. Її подругами були береза та сосна, які стояли поруч. Коли навесні калина розквітала, а взимку одягала
МОЄМУ ПЕГАСУ
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
Із інших я світів прийшла сюди
Осінь – пора золота для жінок Кружляє листя над майданом, Хмари віщують танок для дощу. На побачення я тобою не звана. І тебе вже, мабуть,
Місто кохане моє
Місто моє веселкове, Місто моє барвінкове, З дитинства тобою захоплена я. Де б не була я, Де б не жила я – Завжди з тобою
ЗАХВОРІЛА МОЯ УКРАЇНА
Захворіла моя Україна, Із Дніпра голубими очима, Із карпатських річок голосочком, Із гірського намиста разочком, Із косою, з морськими вітрами, І волоссям, що пахне степами…
Йде весна
Ця квітка червона То маків є цвіт. Та пісня у небі – Жайворонка спів. Пшениці колосся, Промені сонця, Теплом розлилося Землі різноголосся. І вітер розносив