А на душі так холодно і зимно, Але не від зими і злих морозів. Душа щемить, а серце б’ється дивно – Війна гримить на Україні
Позначка: Путін – терорист
Три роки, як немає сина…
Виконую прохання своєї подруги Каті Счастливцевої, написати вірша про її сина, Владислава Волинського, уродженця села Ярмолинці Роменського району Сумської області, якому з дня загибелі 10
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Шановний, “королю”, я голос народу
Шановний, “королю”, я голос народу, Мовчати не вмію, за правду борюсь. Не знаючи броду, не лізу у воду, Але всім негодам в обличчя сміюсь. Шановний,
Моя любов до поезії Ліни Костенко абсолютна
У 1994 році Ліна Костенко дала згоду на обрання її академіком Української академії оригінальних ідей. Це анти-патонівська організація. Ліна Василівна відмовила бути членом академії, яку
Час біжить
До весни лишилися години. Час біжить, цей цикл не зупинить. Та весна засмучена, в тривозі, Поряд неї дрон страшний летить. Сльози накотилися на очі. Скільки
Три роки незламності та героїзму у війні!
СВІТЛО у ТЕМРЯВІ (ВІРШЕЛА) Першого дня, на світанку, важко було вірити, що це – всерйоз, хоча навколо чулиця вибухи і горіли будинки, автомобіли, магазини… Другого
Прокльони у війні
Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.
Феномен українського кобзарства!
ЮНЕСКО ВИЗНАЛО УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО ВСЕСВІТНЬОЮ НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ СПАДЩИНОЮ! Авторський цикл академіка Валентина БУГРИМА, доктора філософії, історика Українського кобзарства, журналіста і письменника, музиканта. В усі нам пам’ятні
Антиеліта
Так, на жаль, сьогодні тяжко в світі жити, Особливо, коли ти не при грошах. Зараз можуть відпочити лиш еліти, А всім іншим тільки смерть, кріпацтво,
Думки українського солдата перед боєм
Світ осягнула раптом чорна ніч, Туман вдягнув свої пекельні шати. Можливо я пишу останній вірш, Але не треба браття сумувати. Десятий рік минає у війні
Оця війна думок моїх не вкраде
Оця війна думок моїх не вкраде І не затупить дронами пера. Хоч і в димах цвітуть ще ескапади, Та я любуюсь хвилями Дніпра. Моя весна