Памяти художника Н. Самохина (к 70-летию со дня рождения) Когда уходят из жизни люди, оставляя этот прекрасный мир, – это всегда прискорбно и больно от безысходности
Позначка: повага
Вершник волі України
Вершник волі України На честь відкриття пам`ятника П.І.Калнишевському в Недригайлові восени 2012 року Вам ковила вклонялася до ніг І доливали сил Дніпрові води. Носились ви,
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде
Сільські Мадонни
Сільські Мадонни Потік сивин у зачісках провів заміну І плечі вдів натомлені накрив. Навіщо те ховати під хустину, Чим передчасно вік «нагородив» ? Штрихи то
Хранитель роменського парку
Відомо, що Роменський парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка був заснований в 1871 році і є одним з найстаріших парків України. Вік парку на
ДИВОСВІТ, ЯК МЕДОЦВІТ…
(Роздуми над життям і творчістю Миколи САМОХІНА до річниці його відходження за межу вічності) Як зараз чую притишений, по-чоловічому низького тембру голос: – Я так
Слово про товариша
Микола Петрович САМОХІН 4 листопада минає рік, як перестало битися серце дорогого нам Миколи Петровича САМОХІНА, люблячого й турботливого главу родини, щирого, душевного і відданого
Невідомий солдат
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
Землякам-письменникам
Людмилі Ромен Білосніжні світанки за межами білого світу ясним сяйвом зими пломеніють у білих руках. Світло-біла любов білизною пташиного лету серед ясного неба біліє по
Матусі
Мамо, мила, ніжна й дорога, Всією душею до тебе я лину. Д е б я, нене рідна, не була, Тебе боюсь втратить назавжди єдину. Ти
Уроки доброти вчителя й учня
Учительське життя тільки тоді наповнене глибоким змістом, коли є вдячні учні, коли відчуваєш у вихованцях продовження своїх мрій, сподівань, звершень. Нашому талановитому землякові Йосипові Дудці
Біля Вічного вогню
Біля Вічного вогню Вічний вогонь — пам’ятник древнього міста В зажурі сумній-обеліски, могили. Святе, ніким незабутне траурне місце. Заплакані квіти доземно схилились. Дев’ятого травня сюди
