Краю мій, ти рідна Україно, Краю мій – ти славна сторона. Я живу тобою – ти єдиний, Ти для мене скрипка чарівна. Скільки в нас
Позначка: поет
Оптимістичне
Іду дорогою я зранку, В долоні промені ловлю. Вдихаю пахощі світанку, І прохолоду вдячно п’ю. А потім стану при дорозі – Послухати початок дня… І
Хто вони?
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
Лелека
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Славиться земля роменська
Славиться земля роменська На всю Україну, Бо син її – Калнишевський За волю загинув. Не скорився старий козак Російській цариці , І чверть віку доживав
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,