У кожного із нас свої потреби… Вони з надії, радості, добра… Бо Господом нам послані із неба, Щоб милостива доленька була. Щоб кожен день нам
Позначка: перемога
Шляхами Павла Гнідича
26 листопада виповнюється 130 років від дня народження Гнідича Павла Олександровича (1884-1919), фольклориста, етнографа, педагога. Народився Павло Гнідичу м. Полтава. Здобуваючи вищу освіту, юнак закохався
Ти подивись…
Ти подивись, яка таки краса! Поглянь, поглянь на вроду незбагненну! Чарівна, – мало сказано, дивись! На милість її дещо потаємну . Свій погляд приверни до
Чортів час
В пеклі мірялись чортяки В кого довший хвіст. Хизувались скотиняки, Виміряли зріст. В нас хвости най-най завдовші, Аналог знайди. І міцні вони, і товщі Кращі,
Екзистенція – есенція – субстанція – в сучасних умовах війни
ФІЛОСОФІЯ ВОЄННОГО ЧАСУ ПРЕВЕНТИВ: Війна Людину так змінила, що й не завжди узнати сила: її світогляд, поведінку через «Тривоги» без зупинку, ракетні обстріли цивільних –
Вірш-тавтограма (літера «С»)
Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Простуєш містом – бабах, бабах
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя. Та старовічний страх казати правду в вічі виходить, наче пес, з обачливих обочин, винюхуючи сенс, мов виснажений гончий. Чи,
Життя – нагорода
Розстрілюють краплями цівки дощисті Всі наші гріховні, облудні думки. Зізнаймось: чи маємо душі всі чисті?!. І що нам Голгофа, ГУЛАГ, Соловки?.. Хто роду від роду
Два пам’ятні історичні знімки з мого сімейного альбому
Сьогодні, переглядаючи фото в своєму архіві, мені на очі попалися два знімки, які були зроблені в різних місцях, але в одному році – в 1941-му.
Підбирайте слова
Підбирайте слова, коли хочете дещо сказати! Слово може убить, слово може до помсти призвати! Ранить душу повік, ранить серце, заточить в тенета! Підбирайте слова, і
Я повна вщерть
Я повна вщерть. А дослухАюсь – пусто – украй, по вінця, розпачем катів. Здалось, січу на поминки капусту, де поряд – потопельник в наготі. Зв’язок