Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Чотири роки…Тридцять чотири тисячі годин…Від Москви до Берліна – дві тисячі шістдесят кілометрів. Мільйони загиблих, не народжені діти, вдови, сироти… Така ціна перемоги у війні
На фото зображений мій дід – Ластовенко Василь Євдокимович. Народився Василь Євдокимович 1924 року у селі Салогубівка Роменського району Сумської області, звідки родом і відомий
ФОТОТВІРИМ На світлині зліва направо: Олександр (1922 р.н.), Олексій (1920 р.н.), Володимир (1925 р.н.) – БУГРИМИ, рідні брати, с. Хмелів Роменського району на Сумщині. Коли
Що вам зробила Україна, Російські виродки, чини? Чому летить із рота піна? Ви з братом прагнете війни! Обстрілюєте мирні хати, Де діти, родичі й батьки.
Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж
Пробач, моя ненько, пробач, Україно, Пробач, що ти знову в тяжкій боротьбі. Пробач, що і досі стоїш на колінах, І важко, і страшно, й печально
Молитва Матінко Божа, Ти також матуся, Матінка божого сина Ісуса. Просимо щиро: На землю з’явися, За правду, за волю, За нас заступися. Правду зганьбили, Волі
СИНИ Синів ти своїх віддала на війну І дочок своїх віддавала. Чи мала спокійну ти ніч,хоч одну, І скільки в житті ти страждала? Одна ти
…На Кремлівській брехні далеко не заїдеш. Куди ви лізете, «брати», Землі вам мало, океанів ? Погляньте правді в вічі: ви Перетворились на тиранів . Забрали
Розсипалась росою по траві Сльоза уже минулого сторіччя, Здається, що і край мій овдовів І вже не має власного обличчя. Блукаючи у травах у гірких,
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись