Ця квітка червона То маків є цвіт. Та пісня у небі – Жайворонка спів. Пшениці колосся, Промені сонця, Теплом розлилося Землі різноголосся. І вітер розносив
Позначка: Олексій Бондаренко
Сон дитинства
Ясенем стану На довгій дорозі, Де поле широке, Де трави розлогі, Де пісню у небі Жайворонок співає. Ітиме прохожий Мене привітає, Зморений, сяде, Щоб відпочити.
Самотність
Змиритись і жити, Долі скоритись, Тільки серце у грудях Не хоче цього. Воно кричить, плаче. Воно протестує. Не буде той спати, Себе хто одурить. Не
Катинь
Стою мов скеля непорушний П. Г. ТИЧИНА Стіни-ґрати, поряд кат. Принизливо і на колінах Стоїш ти. В голову наган Тобі смертельно дихав. Удар, знову удар,
Ми всі народились для щастя і волі
За правду розпинають на хресті, За любов виривають серце з грудей. Чи є середина така у житті – Жити по правді і любити людей? Її
Треба вірити в казки
Я вітер, я хмарка. Повію, лечу, Громом загуркочу, Дощем упаду. Сяду на квіти, Нектар той п’янкий Жучком-павучком Жадібно п’ю. Коником у травах Стрибаю, тріщу, Метеликом
