Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Позначка: Любов
Вірші про Роменщину
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
Сало – сила!
Для нас, роменців, українців – 2010 рік Тигра, безперечно, це рік української Свині, найкращий образ якої відображено в камені у пам’ятнику Золотої української Свинки у
Уроки доброти вчителя й учня
Учительське життя тільки тоді наповнене глибоким змістом, коли є вдячні учні, коли відчуваєш у вихованцях продовження своїх мрій, сподівань, звершень. Нашому талановитому землякові Йосипові Дудці
Гори, гори, зоре моя
(Романс) Гори, гори, зоре моя У вирію немає краю, У вічності є таїна, Серця коханих заполоняє, Лише любов і доброта. Лише закоханим за крок, Дістати
НЕ СУДЬБА
Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,
НЕ ХОВАЙ СВОЇ ОЧІ
Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч
ОЙ ВСТАНУ Я РАНО
Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин
Чи були ви в Ромні
Чи були ви в Ромні, коли зорі У Сулу, мов намисто, летять. Коли ранки рожево-прозорі Відкривати очей не хотять?.. Чи були у Ромні, коли сонно
Тихо несе свої води Сула
Тихо несе свої води Сула Ген, ген від Ромену до самого Псла. Схилилися верби, дрімають човни. Журавлі відлітають, курличуть вони. З кручі високої – дзвони,
Величний Ромен
Через віки і гомін рубежів Він вистояв, стерпів облогу. І ось в сучасному столітті на межі Він прокладає шлях, свою свободу ********* Це місто вже
На Маковея…
Красит небо вечер В тёплые тона, Вновь меня ласкает Лета тишина. Стелятся туманы Над рекой Сулой, Как не восхищаться Этой красотой. Я бы стал пылинкой,