Адамов Алексей - 'Летний вечер'

Величний Ромен

Через віки і гомін рубежів
Він вистояв, стерпів облогу.
І ось в сучасному столітті на межі
Він прокладає шлях, свою свободу
*********
Це місто вже оспівано в піснях.
Куточок спогадів, минулих літ тривожних,
Дитинства мить, яка приходить лише в снах,
Та повернути вже ніхто ніщо не зможе.
*********
Ромен ! – ти гордість прадідів передвік на віки,
Крізь крони кленів промінь сонця відбива,
Клекоче хвиля довголітньої Сули,
І Дух церков у серці ожива.
*************
Минають століття, минають віки
І сонечко ясне примружує око,
Самотність не радує, адже сини
Тепер вже дорослі й в душі вже неспокій.
Орлята ви рідні, вертайтесь додому !
РОМЕН ЖДЕ ВАС ЗАВЖДИ, ПІД ДЗВОНИ ЦЕРКОВ
Ошатно так вітер погойдує крони,
Матуся чекає додому синів.
Елегія долі – шляхи все, дорога,
Ніколи не смій забувати святе,
Цінуй кожну мить біля свого порогу
І Серце матусі палке, золоте.
Вже скроні її давно посивіли
І зморшки покрили високе чоло.
В морози зимові ненька зуміла
Посіяти в душах добірне зерно.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *