Рано ми вмієм любити, Пізно – любов шанувати. М. Луків Різні долі бувають, а дісталась нещасна: в юнака закохалась щиро дівчина красна. Закохалася ніжно, так

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Рано ми вмієм любити, Пізно – любов шанувати. М. Луків Різні долі бувають, а дісталась нещасна: в юнака закохалась щиро дівчина красна. Закохалася ніжно, так
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться
Ноктюрн Я шёл от вас. В лицо мне дождь хлестал, И ветер выл…мне чудились рыданья… Унылый след холодного прощанья Гранитом на сердце лежал. И думал
Мечта Когда при волшебном дыхании Весны просыпаются реки И блещут лазурные своды, И звуков природа полна, – Мне грезится в смутном мечтании Иная, для всех
Ввечері з роботи ,бахнувши дверима, Залетіла жінка ,наче вітер в спину Вже строє вечерю чоловік на кухні, Жінка із розгону на стіл ставе тухлі: “глянь