Заклик Вкраїнці мої, не корітесь ви злові, Яка б не лягала під ноги нам путь, Візьміть у похід моє мужнєє слово, Як воїни-соколи зброю беруть.
Позначка: історія
Болісна пам’ять
День 10 серпня 2010 року стане особливо пам’ятним для Параски Семенівни Каливод і Івана Даниловича Стрижка. День, коли збулося сокровенне бажання – побути в місцях,
Хранитель роменського парку
Відомо, що Роменський парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка був заснований в 1871 році і є одним з найстаріших парків України. Вік парку на
Рідне місто звільняли вони в час жорстокий тих буднів
Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
ВЕРТЕП
Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі
Приліпко Аліна
Аліна Приліпко. Навчається в 11 класі Пустовійтівської загальноосвітньої школи I – III ступенів імені Петра Калнишевського Роменської районної ради Сумської області. Народилася 09. 04. 1992
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ Есть место у слияния двух рек. Давно обжил то место человек. Сначала тихо, незаметно жил, Потом в том месте крепость заложил.
РОМЕНСЬКИЙ ВАЛЬС
ПРО НАЗВУ МІСТА Як вірно тебе називати: Ромен, Румно чи Ромни? Про назву легенд є багато, Котрі всі ідуть з давнини. Ромни – історично невірно,
АЛЕЯ СЛАВИ
В центрі міста біля стадіону, Де запах квітів забиває дух, Де не стиха дзвінкий дитячий гомін, Де завжди стрінеш зміну молоду. Алею Слави тут відкрили
Величальна Ромену
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Ромни – чарівне місто Посулля
РОМНИ – одне з найдревніших міст України, розташоване на південному заході Сумської області та 100 км від Сум на високому плато та омивається з трьох
МІЙ РОМЕН
Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від