Берестівка

З ТОПОНІМІКОНУ СЕЛА БЕРЕСТІВКА ЛИПОВОДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ

Берестівка – село, центр Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Розташоване на р. Хорол, притоці р. Псла, за 30 км від залізничної станції Ромни. Берестівка розкинулася вздовж річки з півночі на південь на 4км. За 4км на північний захід від Берестівки розташоване село Яловий Окіп.
Із розповідей старожилів стало відомо, що назва походить від фітоніма берест: неподалік поселення росли могутні берести, які захищали влітку від спеки перехожих. Можливо, що назву поселенню дали чумаки, які, мандруючи, полюбляли зупинятися під берестами.
Вважають, що Берестівка заснована в І пол. ХVІІст. селянами-втікачами з Правобережної України. Вони рятувалися від сваволі польських поміщиків.
Спочатку Берестівка входила до Лубенського повіту. За ревізією 1795р. Берестівка вже належала до Роменського повіту Чернігівської губернії. У 1803р. віднесена до Гадяцького повіту. До 1849р. всі селяни с. Берестівка (1310) були закріпачені і віддані у власність пану А. Г. Строганову.
До Берестівки входять хутори (дрібні поселення): Захоролля (знаходиться за р. Хорол; назва відгідронімного походження); Засулля (знаходиться за р. Сула; назва відгідронімного творення); Загребля (знаходиться за греблею); Ключка (назва виникла за формою розташування поселення: у вигляді гачка); Бесалівка (походження назви встановити не вдалося); План (походження не з’ясовано); Городок (може, через те, що місце було відокремлене, обгорожене).
За розповідями старожилів, назви цих топооб’єктів існують з часу виникнення поселення.
Поле поблизу села іменують у народі Бабакове (кажуть: на Бабаковому тощо): колись на ньому колосилися хліба, а нині – тут ростуть трави для косовиці.
Яр, розташований неподалік, має назву Дубина: переповідають, що колись там росло багато дубів.
Назви ярів Павленків, Степаненків, очевидно, антропонімного походження: гадаємо, ці землі у минулому належали селянам з прізвищами Павленко та Степаненко.
На межі Берестівки з Беєвим розкинувся яр Бесажина Дубина. За переказами, колись тут мешкав землевласник Бесага. У його володінні росло чимало могутніх дубів.
Назви лісів – Терешенків та Жидів, за краєзнавчими свідченнями, від того, що колись цими землями володіли Терещенко та Жидко.
Улюбленим місцем берестівців є Одая. Колись тут було поселення: у цьому місці мешкали Рагай, Галочко. Їх садиби славилися квітучими садами. Нині – це густий ліс, мальовничий куточок природи.
Ставок, що знаходиться біля свиноферми, іменують Свинячим (один з типових способів назовництва водойми).
У цілому топонімікон Берестівки слугує доказом спорідненості окремих топонімних ареалів у складі ономастикону Сумщини. Поряд із зрозумілими географічними назвами антропонімного, фітонімного, гідронімного, зоонімного тощо походження у досліджуваному поселенні зафіксовано також рідкісні і незрозумілі найменування, що повинні стати предметом подальших наукових розвідок.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *