Не так давно громадськість Ромен, та й не лише нашого міста, відзначили шістдесятирічний ювілей відомого краєзнавця Григорія Діброви. Його творчий доробок становить біля тисячі публікацій в газетах (районних, обласних, центральних), журналах («Соціаліснична культура», «Народна творчість та етнографія», «Пам’ятки України», «Наше слово» (Польща)), численні статті у збірниках матеріалів наукових та науково-практичних конференцій. Багато робіт присвячено історії рідного міста (путівник «Ромни», історико – краєзнавчий нарис «Іллінський ярмарок», книги «Роменщина в полум’ї війни», «Літопис доброти і людяності») та багато інших, написаних у співавторстві.
Чимало уваги приділяв створенню і роботі музеїв на громадських засадах, зокрема в селах Сміле, Василівка, Перекопівка, Новопетрівка, Хмелів, Салогубівка Роменського району, політехнікуму, ВПУ-14, школи-інтернат, СЗОШ № 2, музею медицини с. Деркачівка Недригайлівського та Чернеча Слобода Буринського районів тощо.
Останнім часом Г.В. Діброва працює над книгою «Краєзнавчі етюди», пише статті про роменські пам’ятки до сумського тому зводу пам’яток історії та культури, досліджує історію краєзнавства Роменщини; працює над календарем «Просвіти». Він – активний громадський діяч: очолює міськрайонний осередок товариства «Просвіта», є одним із засновників Всеукраїнського товариства краєзнавців, членом правління Роменського міськрайонного відділення Українського фонду культури, в свій час керував народним університетом пропаганди пам’яток історії та культури, активно співпрацює із Всеукраїнськими благодійними фондами Тараса Шевченка та імені П.Калнишевського. Він є членом Національної спілки журналістів України, Всеукраїнського товариства краєзнавців, обраний Послом Всесвітньої федерації миру, сотником Українського козацтва.
Його часто запрошують на зустрічі з читачами, учнями місцевих шкіл та середніх спеціальних закладів, на художні виставки, презентації. Багато заходів в місті та районі проводиться за його ініціативи.
Григорія Діброву знають не лише у Ромнах, Сумах, а й – у столиці, бо він багато зробив для нашого міста, краю, області, держави. Він – шанована людина і в наукових колах. Не пориває зв’язків із рідною кафедрою Київського національного університету наш земляк Григорій Діброва. В свій час, навчаючись в університеті, він керував роботою студентського наукового гуртка. Нині колишня кафедра історії України історичного факультету носить іншу назву кафедра української історії та етнополітики.
Зовсім недавно він опублікував у виданні кафедри «Часопису української історії» (Київ, 2012. – Випуск 22) статтю «Кобзар Мусій Олексієнко учитель Євгена Адамцевича та один з авторів «Запорізького маршу».
Згадаємо принагідно, що в попередньому випуску, котрий вийшов з друку минулого року, опубліковано про нього статтю, підготовлену докторами історичних наук Анатолієм та Галиною Коцурами, «Написав лише тисячну долю того, що хочеться… (До 60-річчя від дня народження Г.В. Діброви)», у якій, зокрема, зазначили: «Ми раді, що доля пов’язала вас з історичним факультетом нашого вузу, де Ви навчались, а потім з Посулянським краєм, Роменщиною.
Ваша самовідданість праці, людська поряд¬ність, негасимий творчий запал добре відомі на історичному факультеті».
Не менш високу оцінку особистості науковця Григорія Діброви висловила і доктор філологічних наук, професор Сумського Державного педуніверситетуТетяна Беценко: «Григорій Володимирович – чудова людина, а вже тоді – відомий громадянин України, патріот своєї Батьківщини, історик, краєзнавець, науковець. Саме людські якості, такі як розумін¬ня, доброта, глибока порядність, вроджена інтелігентність, талановитість, прагнення допомогти завше привертає до нього увагу. Мабуть, тому повсякчас тягнулися й тягнуться до Григорія Володимировича люди. І гак непомітно для себе і для інших він виплекав не одне покоління вчених – виплекав прикладом свого життя, самовідданої праці».
Рідна кафедра минулого року стала одним із ініціаторів проведення Всеукраїнської наукової конференції «Літописець Посульського краю», присвяченої 60-річчю від дня народження Григорія Діброви. До ініціаторів її проведення долучилися Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Роменська центральна міська бібліотека для дорослих імені Бориса Антоненка-Давидовича, Роменська міськрайонна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Сумська обласна організація Всеукраїнського товариства краєзнавців.
На конференції, яка відбулась в приміщенні Роменського ВПУ-14 (на прохання провести конференцію в залі засідань міськвиконкому, її організатори отримали, на жаль, відмову) виступили музейні працівники, вчені, педагоги, краєзнавці. З доповідями виступили, зокрема, Мозговий Іван Павлович – доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Української академії банківської справи, Беценко Тетяна Петрівна – доктор філологічних наук, доцент кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, Артюх В’ячеслав Олексійович – кандидат філософських наук, доцент Сумського державного університета, Подоляка Надія Степанівна – кандидат історичних наук, науковий редактор робочої групи «Зводу пам’яток історії та культури України», Бугрим Валентин Володимирович – доцент інституту журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, Скляренко Віктор Мусійович – кандидат економічних наук, голова Вільшанської первинної організації ветеранів України, краєзнавець, Лях Віктор Васильович – старший викладач Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, отаман Сумської паланки міжнародної громадської організації, Абаровський Іван Кирилович – завідуючий Недригайлівським краєзнавчим музеєм Державного історико-культурного заповідника «Посулля», член Всеукраїнської спілки краєзнавців і Національної спілки журналістів України.
Свої доповіді підготували на конференцію Малко Олена Сидорівна – краєзнавець, заступник голови правління громадської організації «Роменське земляцтво», Момот Наталія Василівна – завідуюча відділом історії краю Державного історико-культурного заповідника «Посулля», Іващенко Олександр Віталійович – завідуючий музеєм Петра Калнишевського Державного історико-культурного заповідника «Посулля, Литовка Володимир Вікторович – учитель біології Роменської загальноосвітньої школи № 5, Карпенко Надія Йосипівна – педагог, краєзнавець, голова Роменської районної організації ветеранів, Нищий Павло Зосимович – краєзнавець.
Свої доповіді на конференцію надіслали наші земляки доктори історичних наук Анатолій і Віктор Коцури з Києва та Переяслав-Хмельницького, доктор філологічних наук Олексій Вертій, головний редактор Сумського інтернет-проекту «Сумський історичний портал» Геннадій Іванущенко та інші.
Із доповіддю про розвиток історичного краєзнавства, про здобутки місцевих краєзнавців та проблеми в розвитку краєзнавчого руху виступив Григорій Діброва.
Конференція прийняла відповідну ухвалу, спрямовану на поліпшення краєзнавчих досліджень на Роменщині.
С. Шурхало