ЧОМУ ПАДАЛИ ГАГАРИ? ПУБЛІКАЦІЯ 2 Чорнобілі, такі – гарні? Поетично-сонетарні! То – гагари невгомонні, статусно є охоронні!?… В.Б. У попередньоу матеріалі (Див. Публікацію 1) йшлося
Позначка: Добре побажання
Духовність – скарб неперебутній
(Діалог із нагоди 20-ліття «Роменського земляцтва») Минуло 20 років від часу створення громадської організації «Роменське земляцтво». Із цієї нагоди ми звернулися до її фундатора і
Людмила Ромен
(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного
Вчителька добра
Вона народилася в лютому далекого передвоєнного 1939 року в родині роменського журналіста Івана Івановича Шурхала та його дружини Катерини Данилівни, яка вчителювала в колишній залізничній
Кобзар
Усіх чуттів і дум початок – Вітчизни рідної зоря… Щоб Україну відчувати, Частіш читайте Кобзаря. Доступний він, як світ, відкритий, Народна в нім живе душа.
“Обріям” – 5 років
Ще видно зорі у калюжах, ще небо повне синяви, тому в людських крилатих душах живи, поезіє, живи! Людмила Грицай «Живи, поезіє, живи!» – з такою
На перехресті життя і творчості
У лютневі морозні дні в затишному приміщенні Роменської центральної бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича відбулася особлива в літературному житті нашого міста подія – вихід
Роменщино – мій рідний краю!
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Присвячую Ромену
Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Ода Ромену
Древнє місто Ромен… Славне місто моє, сивочоле, Ти радієш цвітінню садів І червоним калиновим ґронам. Тут величнії церкви стоять, Сяють сяйвом святим в піднебессі. Над
Мой город
Мой град! Тут золотятся купола Собора Нового Завета, И нас зовут туда колокола, Где праведность Христа во свете. Веди в беззлобность разум, ко Христу! И
Городу на Суле
Во свидетели призываю небо и землю И источники вод Писание Я приехала на вокзал в этот город впервые, Город бабушкиных рассказов и легенд, И учуяла