Бретналі, ґонталі, дахналі… Ґанджовиті, хоч прізвища – цвяші. Нас у долю своєї землі забивають довбешкою фальші. Невситима в’язка мілина, поглинаюча самості міти, де розплескують голови
Позначка: Добре побажання
Бог, храни
В эту ночь я почти не спала День рождения, милый, ждала. Праздник детства, добра и любви. Бог, храни, Бог, храни, Бог, храни. У постели с
Команді майстринь присвячую…
” Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…” Наша команда не спить. Вправно плетуть вони черевиченьки. Ниє в них спина й болить. Хтось там вправніший – снує швидше
Мой юбилей
Соберу всех друзей я на свой юбилей, Хоть играет судьба со мной в прятки… Годы мчатся вперед всё быстрей и быстрей, Ну, а я вам
Прости мне мою любовь
Если сможешь, прости мне любовь, Опоздавшую лет на пятнадцать… Взволновалась остывшая кровь – И куда мне теперь с ней деваться?.. . Покорил только взглядом одним,
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Почуття
Простелю я віршами стежину до тебе, Теплий сонячний промінь пошлю до чола… Прихилю щиру ласку блакитного неба І за тебе молитимусь – де б не
Важно то, что вы…
Мне не важен цвет лица. И не важно, как одеты. Важна мне, всего, душа. Не вопросы, а ответы. Мне не важно сколько лет. Что имеете
Поруч кохана
Зимовий вечір, Поруч кохана. Руку на плечі, Одна жадана. Моє кохання Назавжди з нею. В душі бажання Щоб стать сім’єю. У домі свято, Кохання лине.
Обійми мене, коханий
Обійми мене, коханий. Обійми і пригорни. Зігрій серце і назавжди Мені щастя поверни. Поцілуй мене, коханий. Зацілуй, не відпускай. Дай відчути святість ночі. В храмі
Горжусь тобой, сынок
– Сынок, – спросила мать его однажды. Пройдут года и взрослым станешь ты. Найдёшь жену себе красивую, полюбишь. А мать забудешь, Господи, прости. А там,
Чого волати, як немає слів
Терпіння капля випита до дна, Лягла в душі, мов камінь, непорушно. О, дайте, дайте, ще вина, Щоб воювати, чи кричати: ” Як бездушно!” Чого волати,